День любові
Пишу після намальованого. Більше звик «говорити» олівцем, тому буду лаконічним.
Рушійною силою світу є любов, через причини, що від неї не залежать. Змінився інтер’єр, певною мірою ставлення до речей. Може, трошки шкутильгає культура, й не лише в масах,.. можна додати тривалу інфлюенцу економіки (майже інфляцію). А якщо пригадати, звернутися до історії чи заглянути на хвильку в «ящик»...
Епідемії, мор... війни не за роками...
Але (й) завжди, завжди, завжди світ потребував (це обумовлено?) народження Нового. Народження через ЛЮБОВ! Інакше й бути не може. Чоловік і жінка народжуються наново в ЛЮБОВІ (ми говоримо про нас, про розумних). У любові ми сходимо вище, розкриваємо в собі творче, планетарне, Божественне начало.
Ми творимо, ми з... творимо!
Так, важкий труд!
Навіть гомеопатичні дози любові в неосяжному, майже безвихідному океані суєти, побуту, лихоманки невизначеності СТВОРЯТЬ ДИВО.
Ну ти, брат, і навернув — охне народ. Озирнися навкруги, спустися на землю. Хто править Бал..? Чи що?
Я вам от що скажу. Це не бал. Це елементарна банальна презентація з дешевою кухнею та дорогими ненажерницькими промовами. Це мине.
А Бал залишиться з нами, в кожному з нас, Високий Бал. Як оцінка за зроблену роботу.
Любіть!
Зі святом... ЛЮБОВІ!
