Перейти до основного вмісту

Для мене проблеми героїв Шекспіра і Толстого — сьогоднішні проблеми

07 серпня, 00:00
Листи, котрі надходять з цією поміткою від вас, шановні читачі, приносять багато нових емоцій. Ніби розширюється «горизонт бачення», світ роздумiв і почуттів сучасного українця окреслюється більш виразно. Лист, котрий ми публікуємо сьогодні, — від переможниці нашого дитячого конкурсу «Що б я хотів змінити в Україні?». Він беззастережно доводить, що небайдужість нового покоління — зовсім не гасло, а реальність, на яку вже можна опертися. При нагоді нагадуємо вам, що чекаємо від вас листів з роздумами, відповідями на наші запитання про сучасну українську книжку, класичні твори і бестселери, про чудові історіі, можливо — і нові запитання щодо важливості книжного Слова в долі нашого народу.

Сьогодні у час, коли для молодої людини увесь простір заповнений телебаченням, комп'ютером, майже не залишається часу на книжку. І дуже жаль. Коли читаєш книжку, то можеш глибше і тонше пізнати світ, в якому жили, живуть і будуть жити люди. І ти десь серед них. Мені 16 років, і я тільки починаю входити в життя, і тому мене цікавлять теми стосунків між людьми, і особливо — між чоловіком і жінкою. Тому, звичайно, актуальним для мене є Шекспір (Ромео і Джульєтта), Лев Толстой (Наташа Ростова), Джек Лондон, Хемінгуей. Проблеми їхніх героїв — це, як не дивно, і сьогоднішні проблеми.

В українській літературі намагаюсь збагнути Шевченка, по- своєму хочу зрозуміти його творчість. У школі ми вчили якось дуже мало (певно, так треба за програмою). Своє розуміння Шевченка почала з його «Щоденника» і листів. Так само і Сковороду — з листів. Думаю, що колись-таки осягну творчість цих великих людей.

А ще мене цікавить доля жінки, її психологія, і головне — як то бути нею, українською жінкою, чи просто жінкою. І тут моєю співрозмовницею є О.Кобилянська, яка, мабуть, як і її героїня з «Impromtu phantasie», «була розумна, дотепна, незвичайно багата натура... її ні один мужчина не любив довго. Мабуть, не мала вона в собі того, що прив'язує буденних людей на довгий час. Була занадто оригінальна, занадто нинішня, а не мала в собі нічого з «плебейськості». Саме твори О.Кобилянської дають мені змогу збагнути свій жіночий світ. А він такий непростий, а у ХХI ст., певно, буде ще складніший.

А ще лежать у мене на столі і чекають свого часу для читання «Елегії» Овідія. Я вже заглядала до цієї книжки і у примітках, а їх там багатенько, вичитала, що то є різниця між словами гарний і красивий. Одна справа — дівчина красива, а зовсім інша — дівчина гарна...

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати