Дмитро Яворницький... із гречки

Наприкінці березня група ентузіастів та шанувальників культури з Нідерландів, щоб не гаяти під час карантину, вирішили запустити в мережі флешмоб «Між мистецтвом і карантином». Для цього вони створили групи в Instagram і Facebook під назвою Tussenkunstenquarantaine. Дніпропетровський історичний музей мені Яворницького також вирішив приєднатися до акції. Для цього потрібно лише вибрати якийсь твір мистецтва, при його виготовлені використати три атрибути і запостити на своїй сторінці, відмітивши @tussenkunstenquarantine.

Музейники зупинили свій вибір на картині Фотія Красицького «Портрет Д.І. Яворницького». Вибір не випадковий: оригінал зберігається в меморіальному будинку-музею Яворницького. Та й цьогоріч відзначається 165-ліття від дня народження видатного історика. Музейники розповідають, що при створенні портрету були використані булгур, гречка та рис. Тобто крупи, які стали дуже популярними під час карантину.

«Про флешмоб дізналися, натрапивши на цілу низку постів від організаторів tussenkunstenquarantaine. Саме тоді і почали зароджуватися ідеї щодо участі у флешмобі. Але на той час музей був задіяний в іншій вікторині для наших підписників у Фейсбуці, а після стартував конкурс на знання експозиції залів нашого музею у Instagram. Тому було вирішено відкласти цю акцію трохи на пізніший час. Спочатку було вирішено зробити портрет Олександра Поля, відомого підприємця та колекціонера Катеринославщини другої половини 19 століття. Потім була думка зробити наших кам’яних ідолів, які знаходяться на майдані біля історичного музею. Але врешті-решт ставка була зроблена на портрет Дмитра Яворницкього, якому в цьому році виповнюється 165 років від дня народження. Тим більше, що він є фундатором і найвідомішим директором в історії музею», — розповів старший науковий співробітник історичного музею Дмитро МУРАДОВ.

Головна умова акції була дещо незвичною: при створенні картин використати тільки три якихось атрибути. Тому музейники вирішили зробити ставку на крупи, які під час карантину стали невід’ємною харчовою складовою. «Саме з круп портрет було зробити не так важко. Як то кажуть «ловкость рук». Хвилин за 20 портрет був готовий. До малювання особо не готувалися, бо портрет зобразив співробітник, який свого часу закінчив художню школу. Тому для нього це не була проблема», — пояснює Дмитро Мурадов.

На цьому спеціалісти не планують зупинятися, історичний музей не пропускає жодної цікавої інтернет-акції. Тому в майбутньому музейники планують виконати портрети інших відомих діячів дніпровського регіону, як-от Олени Блаватської, Олександра Поля, Петра Калнишевського.