«ДомРа» — народна електрифікація

Домра — стародавній слов’янський струнний інструмент — відігравав головну роль у дійстві. Було представлено першу у світі електродомру. Майстри поєднали автентичне акустичне та електронне звучання, що суттєве розширює застосування інструменту. Спеціальним гостем фесту «ДомРа» стала відома співачка Ніна Матвієнко. Демонструвалися українські костюми, привезені з Полісся, Поділля і Полтавщини. Майже всі глядачі прийшли на фестиваль у вишиванках...

Головною подією етнофоруму став концерт гурту «ДомРа», який виконав дванадцять народних пісень у оригінальних аранжуваннях: «Щедрий вечір», «Чом ти не прийшов», а веснянки та купальські пісні збагатилися елементами джазу. У перерві виступу лідер гурту домрист Віктор Соломін та вокалістка Анастасія Друзюк спілкувалися з представниками ЗМІ. Фотографи знімали новий інструмент, зроблений на замовлення Віктора в єдиному екземплярі київськими майстрами Андрієм Степановичем та Олегом Стогоном із рідкісних порід дерева — гостролистого канадського клена та палісандра. Нагадаємо, перші відомості про домру датуються XVI століттям, а відтепер інструмент існує і в електричному форматі.

— Скільки часу забрало виготовлення електродомри, і розкажіть про нові можливості цього інструменту?

— Електродомру зробили за місяць. Я поставив завдання, майстри місяць думали, а потім зробили інструмент. Робота розпочалася рівно рік тому. Вони самі обирали матеріал, з якого зробити деталі, адже вони спеціалісти. Я вважаю, майстри зробили дуже гарний інструмент — це домра нового покоління...

Ефектів було кілька: лупер (ефект повторення фрагменту звучання) дісторшен (ефект «брудого» звуку), реверс (відтворення звуків у зворотному порядку) та ділей (ефект «відлуння»). Насправді, це лише одна сота частина того, що я міг би показати. Просто педалі (пристрої для приведення в дію звукових ефектів) отримав буквально позавчора. Все, що за цей час засвоїв, — показав на концерті. Але, на жаль, для домристів це якась недосяжна величина чи мета, щось таке далеке. Ніхто цього не робить. І я радий, що першим використав всі ці ефекти у грі на домрі. Здається, непогано вийшло.

— Тепер, з новим колом можливостей, чи не думали ви ще над якимись проектами, із застосуванням інших етнічних традицій?

— Хай запрошують, я все зіграю. Поки організовувати нові проекти не планую. А український фольк-джаз «ДомРа» — «квіточка», яку ще треба вирощувати й доглядати за нею. 12 пісень — «піонери», скоро буде близько 20—24-х, для повноцінних двох відділень концерту. Вони будуть дуже різні. Я намагаюся розширити обрії аранжування для українських пісень і таким чином розширити аудиторію, котра слухала б український фольклор у тому чи іншому вигляді.

— На яких етнофестивалях плануєте виступати з цією програмою?

— Ми надіслали заявки всім значним українським фестивалям такого ґатунку: «Країна Мрій», «Шешори», «Гоголь-Фест». Джазовий фестиваль «Коктебель» обіцяв відправити на сьогоднішній концерт своїх представників, щоб вони оцінили наш матеріал. Ми продовжимо вести перемовини з фестивалями, а 18 червня запрошуємо киян на свій виступ у арт-клубі «44».

— У вашому гурті Solominband з вами грають інші музиканти. Чому ви не запросили їх у цей проект?

— Я спочатку засмучувався, коли виявлялося, що той чи інший музикант працював із якимось іншим артистом. Ось, наприклад, басист Костянтин Іоненко, з яким я граю у Solominband, працює також зі співачкою Гайтаною. Там у нього більш високооплачувана робота, а тут він більше займається творчістю. Я почав репетиції програми «ДомРи» разом із Корнієнко — значить він і буде її грати. Це велика, абсолютно нова програма. А у Solominband залишаться ті самі учасники.

ДОВIДКА «Дня»

Віктор Соломін — музикант, аранжувальник, композитор, ентузіаст домри. Віктор народився в Росії, навчався в Харківській консерваторії та Харківському інституті мистецтв. Працював у Харкові та Москві, потім у Нідерландах та Чехії. Нині живе в Києві, створив власні гурти — у 2004-му Solominband, та у 2009-му «ДомРу».