Дослідження Тягині і вежі Вітовта
Науковці НАН України продовжують археологічні розкопки на Херсонщині
Поблизу с. Тягинка Бериславського району учені Південної Середньовічної експедиції Інституту археології НАН України досліджують залишки фортеці Тягин, яка входить до переліку пам’яток археології національного значення. Про це кореспонденту «Дня» розповіла начальник експедиції, доктор історичних наук Світлана БІЛЯЄВА.
«Роботи біля фортеці Тягин тривають уже третій рік. Один із цікавих фактів — ця фортеця — найпівденніше укріплення Великого Князівства Литовського і Руського. По ній фактично проходив кордон із Золотою Ордою. Ми виявили тут матеріали XIV—XV століть: кераміку, фрагменти глиняних труб водоводу, монети Золотої Орди та Кримського ханства, а також характерні накладки на шкіряні гаманці, які мають повну аналогію у Литві і датуються кінцем XIV століття. Це свідчить про литовський слід часів князя Вітовта», — розповідає Світлана Біляєва.
«Цього року ми будемо розкривати частини самої фортеці: стіни і вал. Це може бути чудовий туристичний об’єкт. Для півдня України — це справжня знахідка. Крім того, вона важлива і в політичному сенсі. Адже артефакти розкривають історію наших князівств, які потім входили до Великого Князівства Литовського і Руського, — зазначає Світлана Біляєва.
Ще одне археологічне дослідження на Херсонщині почалося у с. Веселе теж Бериславського району. Вчені ведуть розкопки під вежею Вітовта. Їх мета — науково встановити точнішу дату закладки цієї споруди. Перші яруси вежі датують XIV століттям, а останні були зведені вже у XIX столітті.
«Ми починаємо заглиблюватись до фундаменту вежі, щоб встановити час спорудження найдавніших шарів, — коментує «Дню» доктор історичних наук Інституту археології НАН України Олександр СИМОНЕНКО. — Сподіваємось знайти там речі, які датують якийсь період. Якщо таких не буде, то за характером кладки, за складом будівельного розчину можна встановити орієнтовний час».
