Дитячий садок для тата Карло

Його актори справили новосілля в переобладнаному приміщенні дитячого садка, яке їм надала влада міста. Окрім зали для глядачів на півсотні місць, тут є приміщення для акторів і лялькова майстерня театрального тата Карло — головного художника Віктора Нікітіна. Витвір його рук — чудові Петрушки і Чебурашки, які неодноразово отримували високу оцінку на професійних конкурсах, тепер під музику зустрічають дітлахів біля самого порогу, в театральному фойє.

«Дніпропетровські лялькарі, — розповідає головний режисер театру Михайло Овсянников, завжди славилися своїм мистецтвом. Наш у минулому обласний театр ляльок було створено 1939 року, він пережив воєнне лихоліття і важкі повоєнні роки, радуючи веселими виставами не одне покоління дітей і навіть дорослих». Проте в середині 90-х дніпропетровські чиновники від культури завдали йому тяжкого удару, вирішивши «з метою заощадження бюджетних коштів» злити Театр ляльок з Театром юного глядача та створити на їхній базі Молодіжний театр. «Марно ми доводили в управлінні культури, — говорить М. Овсянников, — що йдеться про два різні жанри сценічного мистецтва. Начальник управління розсудила по-своєму і тим самим фактично знищила ляльковий театр». Незабаром пройшла реорганізація, кількість вистав скоротилася, актори почали звільнятися, а декорації опинилися на звалищі. Прізвище одіозного начальника дніпропетровські лялькарі й зараз вимовляють із тремтінням у голосі. Говорять, що згодом, після відходу з «лялькового фронту», вона очолила ковбасну фабрику. Проте розгром театру страшенно зневірив лише малодушних. Справжні ентузіасти вже доволі скоро відродили трупу й почали виступати з виставами у дитсадках і школах. Репетиції вони проводили в помешканні режисера, тут же, на кухні, за чаєм обговорювали творчі плани. Найдивовижнішим є те, що їм вдалося домогтися визнання не лише у себе вдома, але й на міжнародних конкурсах.

Руку допомоги бездомним акторам вирішив простягнути новий міський голова Іван Куличенко. Після гарячих дебатів у міськраді ляльковому театрові присвоїли статус муніципального і «прописали» його в приміщення дитячого садка на житломасиві Перемога. Таке розташування театру самі актори вважають швидше перевагою. «У центрі міста, — говорить режисер М. Овсянников, — розташовано в основному офіси, крамниці та банки. У той же час переважна більшість дніпропетровців живе в «спальних» житломасивах і батькам у вихідний день буде зручніше привести до нас своїх дітей, щоб подивитися лялькову виставу». Саме приміщення садка, вважає режисер, сприятливо впливає на малюків. Потрапляючи до звичної обстановки, вони швидко освоюються і почуваються майже як вдома.

Іван Куличенко подарував акторам сучасне комп’ютерне обладнання для зали для глядачів. Уже найближчим часом дніпропетровські лялькарі мають намір розширити репертуар нового театру, а також збільшити кількість вистав на радість дітлахам.