Філософія Сковороди — джерело художнього натхнення
Рефлексуючи у своїй творчості над естетикою минулого: переусвідомлення євангельських мотивів — вишукані фантазії на середньовічні сюжети, — автор звертається й до епохи слов’янського бароко, багатої для художника на глибокі асоціації, емоції і барви. У представлених в експозиції роботах «Азбука», «Священство» живописець обіграє знакові образи філософських бесід українського мислителя. Іконографічні символи «Око недреманное», «Не ридай мене Мати» ілюструють релігійні символи притчі «Херувимського мандрівника». Нікітін звертається до популярної теми середньовіччя — «Сад любові», переосмислюючи традиційний портрет XVIII століття, наділяє свою «Парсуну» новою магічною символікою.
Образотворчий ряд вражає різноманітністю техніки виконання: класичний тришаровий метод живопису на шкірі, а також роботи, виконані в стародавній техніці живопису із застосуванням пунічеського воску — енкаустики.
Музей історії міста Києва, філією якого є Музей культурної спадщини, не вперше звертається до творчості Юрія Нікітіна. Ще 1991 року у виставковому центрі музею на Андріївському узвозі пройшла гучна персональна виставка художника «Magnifica serata», спільно зі скульптором Іриною Вінайкіною. Відтоді творчість Нікітіна дістала високу оцінку не лише в Україні, а й за її межами. Юрій представляв нашу країну на VI Бієнале сакрального мистецтва в польському Гожові, був учасником Міжнародного фестивалю мистецтв «Zrinski-99» у хорватському Чаковці. Сьогодні Нікітін відомий також як іконописець: виконані ним ікони та розписи прикрашають храми в Україні, Росії та Грузії. Художник зайнятий роботою над оздобленням греко-католицького храму, що зводиться у Вишгороді, веде студію іконопису в Києві.
З подякою за увагу до своєї творчості Юрій Нікітін підніс у подарунок музею свою картину «Пам’яті Марії Капніст». Доля подарувала йому дружбу із цією дивною актрисою, представницею славнозвісного графського роду, гідно представленого на сторінках української історії.
