Гінці iз Січі побували на Соловках
«Під час перебування у Соловецькому монастирі, — розповідає один із учасників експедиції, провідний фахівець районного відділу культури Анатолій Салюк, — ми спробували відшукати могилу кошового отамана, який прожив тут 28 років та помер у 112-літньому віці 31 жовтня 1803 року. На жаль, у 30-ті роки ХХ століття, коли на Соловках знаходився відомий сталінський концтабір СЛОН, плити з могил звезли на одне з подвір’їв. Проте ми змогли встановити, що П. Калнишевського поховали поруч із могилою відомого російського публіциста Авраамія Паліцина. Ось тільки зліва чи справа — поки неясно. Це необхідно уточнити археологічними розкопками».
«Довелося обмежитися тим, — продовжує А. Салюк, — що ми набрали в капсулу землі з некрополя, а також взяли цеглину зі стіни келії Головлевської вежі, де кошовий отаман прожив в ув’язненні багато років. Ці реліквії вже знаходяться в Нікопольському краєзнавчому музеї». Сфотографували нікопольчани і плиту з могили П. Калнишевського, щоб потім у себе на батьківщині створити точну копію і встановити її на меморіалі.
Зі слів А. Салюка, українській експедиції, завдяки вивченню архівних матеріалів, вдалося також встановити і низку цікавих подробиць, що стосуються життя П. Калнишевського в монастирі. Наприклад, усупереч розхожій думці, умови утримання колишнього кошового отамана, який вважався «елітним в’язнем», зовсім не були жахливими. Якщо рядовий чернець на Соловках мав 9 рублів на рік, то отаману виділяли 365 рублів, що на ті часи було чималою сумою. По суті, він вів життя звичайного схимника і після звільнення залишився при монастирі.
Росіяни і працівники Соловецького історико-архітектурного заповідника, зазначив А. Салюк, зустріли нас дуже привітно і гостинно, надавали різну допомогу, тим більше, що за багато років ми були першою делегацією з України, а також підписали угоду про увічнення пам’яті славного отамана-запорожця в зв’язку з майбутнім 200-річчям з дня його смерті.
Варто зауважити, що створення меморіалу П. Калнишевського в селі Покровське нікопольчани вважають не тільки справою честі, але й одним із кроків у реалізації цілої програми відродження історичної пам’яті про запорізьке козацтво, якою особисто займається голова райдержадміністрації В. Євтушенко. Його ще чотири роки тому обрали, як і свого часу П. Калнишевського, кошовим отаманом сучасного Війська Запорізького Низового. Зі слів А. Салюка, також отамана, але вже Микитинської Січі, чимало козаків працюють у райдержадміністрації. Ще більше —охочих вступити до запорожців, та приймають далеко не всіх, а тих, хто гідно пройшов піврічний випробувальний термін.
