Ігор СТОРОЖУК: «Новини нецікавими не можуть бути за визначенням»
«Кожен політик, вимагаючи показати його у новинах Першого Національного, розраховує, що влада помітить його позицію»
— Деякі депутати оцінили ваше призначення як спробу певних сил встановити контроль над державним ТБ напередодні виборів.
— Я вважаю цілком нормальним, логічним, закономірним бажання влади, тобто держави, розуміти, що відбувається на державному ТБ.
— А за Вадима Долганова цього розуміння не було?
— Думаю, що було. Тоді ж було багато зроблено щодо розвитку українського державного ТБ. Моїм завданням є не встановлення контролю, а намагання встановити хороше, покращити те, що ще не встигли доробити, і — запропонувати щось нове. Наша країна переживає такий історичний період, який невипадково називається перехідним, і він позначений підвищеною політизацією всіх сфер життя. Природно, що на одинадцятому році існування держави отримати всі бажані результати ще просто неможливо. Тому цілком природна увага до того, як відбувається структуризація мас- медіа, прагнення політичних сил контролювати не тільки канали або газети, що належать їм, але й максимально можливу кількість каналів і газет, у тому числі й державне ТБ. Одне із головних завдань держТБ полягає у тому, щоб, діючи у рамках законодавства, забезпечити не тільки однакове право показу всіх політичних партій і об’єднань, але й не забути, що весь цей показ втрачає свій сенс повністю, якщо у нього немає глядачів. А глядачі будуть тоді, коли це буде цікаво. Це означає — не просто показувати когось, а виробляти телевізійний продукт, передачі різних жанрів, які будуть освітлювати різні політичні напрями, і кожен із політиків, хто своєю діяльністю створює новини або глибоко аналізує деяку тему, знайде своє місце в ефірі. У разі іншого підходу держканал — це тільки технічний засіб з передавання зображення. При невисокому рейтингу значення декларацій невелике. Кожен політик, який вимагає показати його у новинах, знаючи, що у Першого каналу невисокий рейтинг, насправді розраховує саме на те, що влада помітить його позицію.
— Мається на увазі, що новини по УТ-1 переважно дивиться саме влада. І це було помітно за колишньою формою подачі новин на УТ-1, де переважали, на жаль, в основному, «паркетні» зйомки.
— Ось про те, що, на жаль, це були переважно «паркетні» зйомки, сказав Президент України Леонід Кучма під час зустрічі з трудовим колективом Національної телекомпанії минулого вівторка.
— Яка ваша формула подачі новин?
— Дуже проста: новини цікаві глядачам, якщо вони динамічні та максимально інформаційні. Новини нецікавими бути не можуть за визначенням. Тому що держава в основному складається з народу, а не з влади. І саме точка зору більшості людей, яких ми можемо назвати, наприклад, телеглядачами або виборцями (періодично ці визначення збiгаються, хоч телеглядачами вони бувають все-таки частіше), дуже важлива для тих, хто володіє якостями, необхідними для керування. Мені здається, що телебачення повинне бути не тільки зворотним зв’язком від влади до народу, але й від народу до влади. Якщо люди не дивляться деяку політично правильну, але невдало зроблену передачу, то це і є виявом того зворотного зв’язку. І тоді сенс найкращих рішень втрачається. Наприклад, дуже важливо, яким чином буде здiйснюватися Пенсійна реформа. Насамперед це цікавить людей похилого віку, і ми їм адекватним телевізійним чином розповідаємо, що відбувається. Але ми повинні пам’ятати, що пенсіонерами стануть і молоді люди. Це усього лише один приклад. Суть державної політики повинна полягати немовби у тканині мовлення: питання не у тому, щоб це назвати, а питання у тому, щоб про це розповісти засобами телебачення. Тоді це і цікаво, і корисно. Я розумію, що все, що я зараз говорю, звучить як досить широкомасштабна декларація, яка може виявитися складною для реалізації. Але, щонайменше, я хотів би, щоб було зрозуміло, що я — прихильник еволюційного шляху розвитку.
«Якщо ми розповідаємо про державну політику тільки одній людині, то це можна зробити більш дешевим чином, а не через телеефір»
— У вас великий досвід роботи на телебаченні, що дає вам до рук додаткові козирі. Ви були свідком того, як починали свою діяльність кожен iз п’яти попередніх президентів НТКУ. Яка ваша концепція діяльності НТКУ?
— Напевно, у світі взаємопов’язане все. Телекомпанія, що має право заробляти гроші, повинна їх заробляти. Дійсно, з рекламним ринком є свої складнощі. Для того, щоб реклама йшла до нас, треба мати рейтинговий канал. Але тут треба бачити ту межу, котра диктується особливостями державного мовлення, де не можна дозволити собі показувати цю рекламу. Я бачу, що рейтинг УТ-1 недостатній. В.Долганов також говорив, що недостатній. Щоправда, він вважав, що це не має значення. Я вважаю, що має, тому що ми розповідаємо про державну політику. Нас повинен непокоїти рейтинг, тому що якщо ми розповідаємо про це одній людині, то це можна зробити більш дешевим чином, ніж через ефір держТБ. Нам потрібна широка аудиторія.
Телекомпанія повинна працювати згідно iз законодавством. Максимально чесно, максимально об’єктивно, але на ті гроші, які у держави є. А якщо намагатися заробити, то таким чином, щоб це не перешкодило нашим принципам мовлення.
Ось ви вмикаєте телебачення вранці — і там 20 хвилин йде передача, яка рекламує різноманітні масажери. Як ви вважаєте, ця комерційна дія відповідає уявленню про те, яким повинен бути ефір державного ТБ? Напевно, на суму проплат за цю програму ми повинні купити цілком неймовірний продукт, щоб було зрозуміло, чому ми це показуємо. Це — тільки один iз прикладів, він лежить на поверхні, і цілком можливо, що під час його вивчення (до якого я ще не міг приступити, тому що є певна протидія з боку деяких моїх колег) мене переконають, що це так і є.
«Держава не повинна платити за громадське ТБ»
— Ви входите до робочої групи при Президентові з питань громадського ТБ. Як ви ставитеся до ідеї його створення на базі УТ-1?
— Такого роду ТБ повинне створюватися на базі суспільства загалом, і, зокрема, — на технічній і мовленнєвій базі УТ 1. Тодівоно буде результатом не тільки бажання журналістів, керівників ТБ, але й виявом природної потреби кожного громадянина знати, що відбувається. До громадського ТБ ми підходимо все ближче і ближче. Але воно повинне існувати за рахунок грошей суспільства. І мені здається, що питання його фінансування поки залишається без відповіді.
— Чи готове, на вашу думку, суспільство утримувати для себе громадське ТБ?
— Як на мене, ще не зовсім. Коли макроекономічні позитивні зсуви всерйоз позначаться на рівні життя, тоді кожен зможе усвідомлено вносити свою плату за громадське ТБ. Якщо держава платить гроші, то, природно, держава буде розраховувати на отримання певного результату. Але є тут і ще один момент: невідповідність інтересів влади інтересам суспільства. Пригадаємо для прикладу, як приймався Земельний кодекс. Це зайвий раз нагадало, що завжди є якась частина політиків, яка має своєрідне уявлення про те, що потрібне людям у нинішній Україні. Як є і якась частина населення, яка вважає, що треба повернути землю в державну власність. Але більшість людей, які голосували за нинішній курс реформ, хоче не цього. Спробувати створити, якщо не громадське ТБ, то хоч би мережу мовлення на нашому каналі, у якій буде враховано інтереси різних соціальних груп, необхідно.
«Буде важко прослідкувати за тим, щоб жанрові програми не перетворювалися у виборчі трибуни»
— Яким чином ви маєте намір забезпечити рівність усіх суб’єктів виборчого процесу в ефірі УТ-1?
— Ми будемо діяти згідно із законодавством. Коли розпочинається виборча кампанія, усі кандидати мають право на певний об’єм часу мовлення на держТБ. Це пункт перший. Пункт другий — спробувати не перетворювати жанрові передачі у виборчі трибуни. Це, проте, не означає, що ніхто не буде брати участь у наших програмах до виборів у парламент. Але це можна по-різному робити.
— Як ви це будете відстежувати?
— В Указі Президента, який супроводжував підписання Закону про вибори, є пункт, яким рекомендується Держкомінформполітики та Центральній виборчiй комісії створити орган, який би займався цим моніторингом. Результати цього моніторингу повинні надходити постійно, що полегшить нашу роботу.
— Але, у принципі, ви повинні за цим стежити до виходу програми в ефір...
— Зрозуміло. Якщо журналіст робить програму, наприклад, ігрову та запрошує туди як гравця політика, котрий декларує свою передвиборну програму, то він просто непрофесійний. Тому що критерій добору гравця має бути іншим. Політик же не зовсім чесний, тому що він у цьому разi порушив закон — так само, як і телевізійники. Думаю, що буде важко.
«Президент запропонував подавати інформацію так, щоб було зрозуміло, що все-таки відбувається в країні»
— Свого часу, до того як ви потрапили в Адміністрацію Президента, ви вели програму «7 днів». Чи будете ви продовжувати традицію «президент НТКУ — ведучий «7 днів»? Чи збережеться цей формат у ефірі УТ-1?
— Ведучим я там не буду — це точно. Якби я займався подібною програмою, то це означало б, що решта в телекомпанії працює добре. Не думаю, що буду встигати. До того ж на УТ-1 є талановиті журналісти — хороші професіонали. Я би звернув вашу увагу на інтелігентного ведучого теленовин Василя Бирзула. Якщо йдеться про те, щоб підбити підсумки, то насправді це потрібно робити так, щоб подати всю суму інформації за минулий тиждень. Можливо, трохи ширше: у жанрі не просто новинного репортажу, але, скажімо, розширеного з елементами аналізу, з введенням такого жанру, як замітка, кореспонденція з місць, із запрошенням гостей, експертів. Можливо, будь-який журналіст або ведучий має право на свою точку зору, але вона не може бути домінантою. Домінантою повинна бути сума інформації. Крім того, є ще один учасник аналітичних передач — глядач. Якщо ми будемо просто подавати правдиву інформацію, то, гадаю, що він прийде з усвідомленим рішенням до виборчих урн.
Що ж до «7 днів», то внаслідок того, що Вадим Опанасович написав заяву, з якої виходить, що він просить зняти з виробництва НТКУ свою авторську програму «7 днів», концептуальні розробки якої належать йому на правах інтелектуальної власності, ми не будемо робити подібну програму. Крім того, «7 днів» фокусувалася на глибокому політичному коментарі, не переглядаючи весь ланцюг подій за тиждень, що робила підсумкова передача — «УТН-панорама», яка виходила в ефір по суботах. Це дуже персоніфікована робота.
Але, звичайно, будемо розглядати всі творчі пропозиції журналістів. Для мене зараз більш актуальні інші завдання: намагаюся зрозуміти, з яких договірно-правових відносин складається робота телекомпанії, чому саме так функціонує її економіка, формується програмна політика. Вважаю, не можна говорити: у нас з’являється певна передача, тому що укладено договір. Це неправильно. Правильно б було говорити: договір укладено тому, що нам на це місце у мережі мовлення була необхідна передача такого-то жанру і такої-то тематики. У нас все навпаки, тому треба розібратися, хто винен нам, кому винні ми, і на основі цього розробити, створити мережу мовлення на наступний рік. Зрозуміло, що для цього необхідно буде частково переорієнтувати виробництво, змінити формат деяких передач. Я сподіваюся, що побачу у моїх колегах бажання це робити. Але якщо керівництво УТН та тележурналісти вважають, що новини у нинішньому вигляді — хороші, то їм потрібно переглянути свої погляди. Під час нещодавньої зустрічі з колективом телекомпанії Леонід Кучма звернувся з пропозицією подавати інформацію так, щоб було зрозуміло, що відбувається в країні, а не показувати Президента по 15 хвилин. Уявіть собі, що тут багато хто вважає, що саме цього від них чекали. В УТН працюють чудові професіонали — і при цьому здебiльшого — це телезірки. Я сподіваюся, що це не зашкодить їм виявити певну міру самокритики. Бо ніщо не дає такого огидного результату, як абсолютна упевненість людини у тому, що все, що вона зробить, — це добре. Це стосується також не тільки творчих працівників, але й тих, хто займається комерційною стороною діяльності каналу.
— Всі ваші добрі наміри можуть такими і залишитися через те, що поки у проекті бюджету на майбутній рік немає фінансування для НТКУ.
— Справдi, намаганнями, наскільки я розумію, чи то представників, чи то керівництва бюджетного комітету ВР фінансування НТКУ різко зменшене та доведене до гумористичних цифр. Але слiд пам’ятати, що, по-перше, цей бюджет ще недоопрацьований. По-друге, Кабмін також ще буде це питання утрясати. Я розраховую на підтримку людей, які працюють на розвиток. Єдине, що я точно знаю, що ми робити не будемо: під виглядом вигідності та комерційної доцільності віддавати ефір насправді не таким уже й вигідним і часто зовсім непотрібним глядачеві передачам.
Якщо ми не будемо розміщувати матеріали, які насправді є прихованою рекламою під виглядом новин, якщо ми не будемо забувати про те, що Україна складається з 25 областей, якщо наш похід по «трикутнику влади» Печерськими горбами там же і замкнеться — то ми ніколи не зможемо бути тим телебаченням, яке розповідає про життя країни.
Довідка «Дня»
Ігор СТОРОЖУК — президент НТКУ. Народився 5 червня 1957 р. (м.Київ). Закінчив Київський політехнічний інститут, електроенергетичний ф-т (1975 — 1981), інженер-електрик. З липня 1984 р. — коментатор Дирекції мовлення на зарубіжні країни, ведучий програм, спеціальний кореспондент головної редакції інформації, Держтелерадіокомітету УРСР; політичний оглядач, головний редактор головної редакції політичного аналізу та прогнозування Держтелерадіокомпанії України. З травня 1995 р. — директор Другого каналу (УТ- 2), з 1996 р. — директор Першого каналу (УТ-1, НТКУ). 1996 — 2001 — директор дирекції програм УТ, перший віце-президент — директор дирекції програм УТ, перший віце-президент, директор ТВО суспільно-політичного мовлення (НТКУ). З січня по жовтень 2001 — керівник Управління служби інформації та зв’язків з громадськістю Адміністрації Президента України. Прес-секретар Президента України — керівник Управління служби та зв’язків з громадськістю з жовтня 2001. Заслужений журналіст України.
