Ім'я — як доля

Чого тільки не вигадають люди, щоб лише виділитися з натовпу: пишуть вірші, стрибають з парашутом, змінюють зовнішність чи вирушають в екстремальні подорожі. Багато хто йде значно простішим шляхом — називає власних дітей рідкісними та незвичними іменами. Останнім часом працівники РАГСів стали все частіше реєструвати дітей з нетрадиційними іменами. Тож незабаром до школи підуть Добриня та Шакіра, Кенеді та Еллада, Литвин та Адельфіна, Флоріан-Даніель та Ебігайль Грейс, Іглесіас Армандо та Мехрана. І цей перелік можна продовжувати до безкінечності, бо людській фантазії немає меж.

Не зважаючи на таку екзотичність, доволі часто ці імена порушують гармонійність звучання, коли їх вживати разом із власне українськими прізвищами. Хіба не ріжуть слух такі поєднання імені з прізвищем, як Кармеліта Хрущ, Кінг Хоменко, Зійода Тарасенко чи Ахлідін Прокопович? Виходить, батьки просто не зважають на порушення цього балансу, бо для них головним залишається виділити своє чадо з- поміж інших саме завдяки оригінальному імені.

«Мені здається, що люди шукають зараз щось нетрадиційне, несхоже на інших, — коментує цю ситуацію філософ Володимир Васильович Шкода. — Адже традиційних імен не так i багато. Вони передаються нам від дідусів і бабусь, весь час повторюються, тож не дають змоги виділитися у суспільстві. Мені відомий випадок, як у Швеції батьки назвали дитину багатозначним математичним числом. На щастя, держава втрутилася у цей процес і суд змусив батьків сплатити штраф. Це явище я можу пояснити тим, що у деяких людей розвивається відчуття страху бути такими, як усі. Тому через ім'я своєї дитини вони прагнуть показати свою унікальність та індивідуальність. Наприклад, поети, відчуваючи, що дублюють інших авторів, починають шукати нові форми, оригінальні рими тощо. Звичайні ж люди у цьому випадку вдаються до вигадування нових дивакуватих імен».

«З іншого боку, чому б не дати дитині оригінальне ім'я, якщо воно дійсно красиве і неповторне, — зазначає психолог Олександр Губенко. — Хоча у деяких випадках присвоєння дітям екзотичних імен може свідчити про деякі особливості їхніх батьків, зокрема демонстративність, намагання привернути до себе увагу. Іноді це вказує на схильність до претензійної оригінальності, певної поверховості, є проявом не зовсім серйозного ставлення до дитини або ж виявом нарцистичної любові — надмірного поцінування своєї особистості».

Якщо незвичні імена все ж стають популярними в Україні, то як бути з їхніми значеннями? Адже пересічні громадяни знають, що Софія означає мудрість, Ірина — спокій, Віктор — переможець, то як тлумачити Есфіра, Шукрію чи Женів'єву. В очікуванні на народження малюка, батьки гортають словники імен, шукаючи серед них те, яке має позитивне, добре значення. Адже вони вірять, що ім'я впливатиме на долю дитини. Та найближчим часом ніхто не знайде у цих словниках значення Сервера чи Девраджа.

А може, взагалі на треба робити з цього проблему? Як стверджує соціолог Євген Головаха, поява екзотичних імен є проблемою не суспільства, а самих батьків. «Батьки через власну соціальну легковажність прирікають дітей на незвичайне існування. Одна з причин появи цих імен в нашому соціумі — вплив духу епохи, яка віддзеркалюється у багатьох ознаках людського існування. І саме одна з цих ознак — найменування найдорожчих людей. Оскільки у свідомості батьків ніби закладено, що їхні діти неодмінно мають чимось відрізнятися від своїх ровесників, то вони й вдаються до пошуку екзотичних імен. Але проблема в тому, що часи зміняться, діти виростуть і на місці кумирів, на честь яких їх названо, з'являться нові. І вже дорослим дітям доведеться терпіти насмішки та глузування через примху батьків», — переконаний пан Головаха.

Ім'я — не найголовніший показник, згідно з яким оцінюють людину. Набагато важливішими є її поведінка, характер та рівень вихованості. Тому перш ніж давати дитині нетрадиційне ім'я, варто зважити всі «за» і «проти» свого рішення, щоб не шкодувати у майбутньому.