Iндекс щастя

Національна статистична служба Великобританії вперше зробила «спробу виміряти феномен, який досі був прерогативою поетів і пісенників, а не статистиків», пише inopressa.ru, посилаючись на The Independent, про запровадження так званого індексу щастя. За результатами попередніх підрахунків видання робить висновок, що в основі позитивного самовідчуття, з погляду британців незалежно від їхнього віку, лежать «міцне здоров’я, стабільні стосунки й робота, що дає задоволення». Ініціатором дослідження, на яке було витрачено два млн. фунтів, виступив «завзятий оптиміст», прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон. Починаючи з літа майбутнього року, індекс щастя може стати критерієм оцінки розвитку країни й успіхів її керівництва разом з такими традиційними показниками, як ВВП і середня тривалість життя. На першому етапі, який тривав 10 місяців, опитали 34 тис. респондентів. Вони мали відповісти, які аспекти їхнього життя належать, на їхню думку, враховувати під час обчислення індексу. За результатами цього опитування до осені буде складено остаточний список індикаторів благополуччя, а до липня 2012 року мають з’явитися перші кількісні результати дослідження. Як зазначає The Independent, аналогічні програми є і в інших країнах, наприклад у Франції.

ЯК ДОБРЕ ВІДПОЧИТИ?

Згідно з проведеним в Нідерландах дослідженням, приємні емоції, які ми отримуємо під час відпустки, не завжди йдуть нам на користь, повідомляє The Washington Post. Як зауважує Джероєн Навійн з університету NHTV у Бреді, перші 10% відпускного часу наш настрій перебуває на найнижчій позначці, упродовж 70% відпустки він досить хороший, та найвищої відмітки досягає за день до повернення додому. На думку Філіппа Пірса з університету Джеймса Кука в Австралії, на другий-третій день відпочинку припадає найбільше випадків погіршення здоров’я. Зіпсувати життя вам можуть не лише клімат і культурні особливості, а й власне вільний час. Експерт нідерландського університету Тілбурга Ед Вінгерхетс називає це явище «хворобою дозвілля»: ті, кому вона властива, зазвичай погано почуваються у вихідні дні та під час відпустки, хоча в робочий час хворіють украй рідко, пише inopressa.ru. На думку експерта, нездатність розслабитися й пристосуватися до ритму життя без роботи характерна для жителів великих міст. «Мені здається, це тісно пов’язано з трудоголізмом. На цю хворобу можуть хибувати люди, що обіймають відповідальні пости в керівництві і відчувають великий тиск на роботі», — наводить його слова видання.

Навіть якщо ми отримуємо задоволення від відпустки, у момент повернення додому наша ейфорія починає випаровуватися, а за два тижні ми почуваємо себе так, наче зовсім не відпочивали. Однією з причин поганого настрою після відпустки Навійн уважає порівняння своїх вражень від відпочинку з повсякденною реальністю. Робота, що накопичилася за час відпустки, навалюється після повернення, і це теж не викликає радості.

На думку експертів, наша оцінка задоволення життям теж не підвищується під час відпустки, тому що наші думки залежать великою мірою від особистих якостей, а не від того, що відбувається з нами.

Щоб отримати максимальну втіху від відпустки, варто віддати перевагу коротким поїздкам перед тривалими, оскільки, згідно з дослідженням, додаткові дні відпочинку не приносять нам радості. На думку Навійна, для найбільшого задоволення досить поїздки, що триває від двох до шести днів. Крім того, відпочинок має бути активним. Учені переконані, що фізичне навантаження робить нас не лише здоровими, а й щасливими. Якщо ви хочете уникнути післяканікулярної депресії, повертайтеся додому не в неділю, а в четвер чи п’ятницю, закликають учені. А тим, хто страждає на «хворобу дозвілля», Вінгерхетс радить гарненько попрацювати перед відпусткою. До речі, учені також з’ясували, що процес планування й підготовки до відпустки поліпшує настрій.