«Iнтригуючий» інтернет

Найкращий новинний сайт в інтернет-мережі днями визначила американська Асоціація онлайн-новин. Абсолютним переможцем в конкурсі із декількох сотень претендентів стала інтернет-версія відомої американської газети The New York Times (www.nytimes.com), повідомляє сайт Асоціації. Конкурс проходив вшосте в рамках щорічної церемонії нагородження за досягнення в інтернет-журналістиці. Крім основної нагороди, The New York Times отримала також нагороди за використання ресурсів редакції і висвітлення новин під час цунамі. Серед інших призерів були і новачки на інтернет-ринку США. Дві нагороди (в номінації «Найкращий серед невеликих інтернет-ресурсів» та «За винахідливість») отримав сайт New West, який з’явився у всесвітній мережі лише вісім місяців тому. В номінації «Спеціалізовані інтернет-ресурси» переміг сайт «Хроніки вищої освіти» (Cronicle of Higher Education). Минулорічним абсолютним переможцем став інтернет-сайт BBC News. Основним критерієм оцінки інтернет-ресурсів був їхнiй рейтинг та відвідуваність.

Втім, обидва сайти і The New York Times і BBC News мають своїх газетних та радійних прототипів. Тому багато хто з експертів вважає, що нагорода дісталася їм у зв’язку з розкрученістю їхнiх оффлайнових (тобто не інтернет) версій. Отже, тут велику роль зіграла популярність самого бренду. Українські інтернет-есперти виділяють кілька критеріїв оцінки того чи іншого інтернет-ресурсу. Директор Асоціації учасників ринку інтернет України Тетяна Клименко визначає такі: оперативність подачі інформації, коментарі спеціаліcтів з актуальних питань, достатня інформаційна насиченість. Але дані пункти не дуже підходять до сучасного українського інтернет-ринку. Особливо це стосується суспільно-політичних інтернет-проектів. Пані Клименко пояснює це відсутністю розвиненої мережі кореспондентів. «Шкода, але нині на українському ринку багато інформаційних сайтів стали заручниками рейтингів, а не проектами впливу», — зазначила вона «Дню». Багато ресурсів намагається всілякими методами набрати найбільшу кількість хостів (відвідувачів сайту), подекуди забуваючи про інформативну складову. Цим пояснюється перенасиченість українського веб- простору текстів з неоднозначними заголовками, «інтригуючими» посиланнями та фотографіями з неодягненими зірками (типу «оголена Глюкоза» чи «порно про Тимошенко»). «Я не кажу, що новостійні проекти повинні відмовити собі в розважальній інформації, але тоді слід чітко розділяти сайти за концепціями», — зазначила пані Клименко. За цю ідею також виступає шеф- редактор групи сайтів «Обозреватель» Олег Медведєв. Він каже, якщо нині його сайт за рейтингами змагається лише з «Українською правдою», то найближчими роками відбудеться чіткий розподіл усіх сайтів, і тоді «Обозреватель», і «Українська правда» потраплять у різні категорії. «У нас же зовсім відмінні концепції», — каже пан Медведєв «Дню».

Іще однією особливістю українського інтернет-ринку є те, що провiдні (за рейтингами відвідуваності) інтернет- проекти, як правило, не мають, на відміну від американських, своїх друкованих прототипів. Так, «Українська правда» чи «Обозреватель» ніколи до того не видавались на папері. Їх бренд розкручений суто в веб-просторі. «Інтернет-видання має розкручуватися лише в інтернеті», — каже Медведєв. Крім того, в Україні звикли вважати, що вітчизняний інтернет — дотаційний. Але наразі інтернет- редакції працюють над тим, щоби довести, що онлайн-видання може бути бізнесом, цим і пояснюється їх прагнення змішати новостійну аналітику з розважайлівкою, додавши собі відвідуваності, а тим самим і рекламодавців. В газеті, наприклад, таке б виглядало, м’яко кажучи, сміливо. Директор Інституту медіаправа Сергій Таран серед особливостей українського інтернету називає також і непідконтрольність тієї інформації, що подається. «До того, щоб інтернет-видання стали серйозно поширені в Україні, найбільше зусиль доклав екс- президент Леонід Кучма», — каже Таран. Але разом з тим великою проблемою українських інтернет-видань він називає подання інформації без посилань на джерела. І це при тому, що вітчизняний інтернет працює на найбільш впливову, активну та освічену аудиторію. На це, вважає Сергій Таран, вказує великий вплив інтернету під час усіляких криз. Зокрема, показовим у цьому плані був досвід помаранчевої революції.