Iз вірою, надією й любов’ю

Це питання вирішує для себе особисто кожна родина. Скільки образів у помешканні знаменитих львівських акторів Театру ім. М. Заньковецької Федора Миколайовича Стригуна і Таїсії Йосипівни Литвиненко, важко порахувати. І всі вони любі серцю господарів.

— Ця ікона, — показує Таїсія Йосипівна образ Феодосія врачевателя Чернігівського, — наша сімейна реліквія. Вона мені дуже дорога, бо чула молитви ще моїх прабабок і дісталася в спадок. У бабки ікон було дуже багато — висіли в два ряди. По ним, коли я була маленька, навіть вивчала історію України. Бабуся мала і Володимира, і Ольгу, тобто ікони були з картинками. Бабка була безграмотна, але історію нашу знала». На той час образи були під забороною. Через те майже всі й попропадали. Тася тоді випросила: «Віддайте мені хоч одну...» І досі залюбки притискає її до серця.

Наступну ікону, що показує Литвиненко, вона випадково побачила на львівському вернісажі. І вже не змогла відійти від неї. Чим образ вразив? Очима: «Я перше побачила у Божої Матері блакитні очі. Подивіться на це чудо. Вони тоді так засяяли мені, що не втрималася, купила». Розповідає, що іконка ця вся була подряпана і в дірах. Коли принесла додому, попросила старшого сина Юрка відреставрувати. Каже, що образ має надзвичайно сильну енергетику. Бо в сина, коли взявся її оглядати, раптом підстрибнула температура. І трималася три дні. Таїсія Йосипівна досі переконана, що ікона була дуже сильно ображена на людей — за те, що нищили. Але минув певний час, і Юрко привів-таки образ до ладу. «І тепер я завжди тримаю його біля себе», — тішиться Литвиненко.

Також показує образ вагітної Божої Матері. Знає, що оригінальних таких ікон є тільки дві. Одна зберігається в Румунському національному музеї, а друга, пензля Карло Крівеллі, — в Італії. Згадує, що намалювати копію цієї ікони попросила одного львівського художника, коли працювала над виставою «Закон» Винниченка. І додає: якщо жінка хоче дітей, треба мати таку ікону вдома. А ще показує іконку Вознесіння Ісуса Христа, що її подарував народний майстер Володимир Кульчицький із Житомира. І кілька образів Матері Божої, привезених із різних куточків України. Має актриса також малесенький образок, подарований Федорові Миколайовичу в Америці...

Розповідає актриса про ікони, і аж очі в неї світяться. Від віри, надії, любові й ласки Божої.