Казковий... реалізм
Художник Леонід Кузьменко зображує дійсність, пропустивши її через серце![](/sites/default/files/main/articles/01082013/24kartina.jpg)
Кого з художників серед людей називають народним? Митця, котрий має відповідне звання та почесті, чи, можливо, художника, який не здобув навіть профільної вищої освіти, але при цьому створює полотна, якими зачаровуються тисячі людей? Питання, як то кажуть, риторичне. Леонід Іванович Кузьменко родом із Сокиринців, що на Срібнянщині. Ця місцевість на Чернігівщині здавна славиться своїми талантами. Звідси, крім багатьох інших, походять відомі кожному українцю Григорій Галаган — меценат, громадський і державний діяч та Остап Вересай — поет і бандурист.
Художника від народу Леоніда Кузьменка на малій батьківщині називають не інакше, як самородок. Його улюблені жанри — пейзаж і натюрморт, іноді працює над портретами. Мистецтвознавці переконують: у творчості Кузьменка зображено життя у природних фарбах, адже художник не продукує фантазійних форм та образів, а повністю дотримується канонів реалістичного мистецтва.
— Я означила би стиль Леоніда Кузьменка як абсолютний реалізм. Щоправда, іноді на його полотнах ми не можемо спостерігати світ, який нас оточує, реальний світ. Він із картин сприймається набагато казковішим та прекраснішим і тому не таким уже й реальним. Проте в кожній його картині відчувається тепло чи то від його любові саме до української природи, чи то взагалі — до всього навколишнього світу. Парадоксально, але в наш час саме цей щирий та реалістичний живопис постає на противагу сучасним мистецьким течіям, — поділилася враженнями від творчості Леоніда Кузьменка мистецтвознавець Валентина СЕМРИК.
— Іноді у мене таке враження, що я бачу не очима, а серцем. Тобто, звісно, я сприймаю оптичні сигнали завдяки оку, але перш ніж цей сигнал дійде до мозку, він пройде через серце. Все, що я намагаюся сказати у своїх полотнах: любіть Україну, більше такої країни немає ніде. І це не пафос, і не банальні слова, хоч сучасний світ і перетворив їх на голослівні штампи, — сказав художник Леонід КУЗЬМЕНКО.
Земляки називають художника самовідданим співцем Сокиринців. У години особливого натхнення в уяві — а згодом на полотнах — Леоніда Кузьменка вимальовуються саме чарівні краєвиди цього дивовижного краю. А щодо обов’язкової профільної освіти для художників, то вона, на думку Кузьменка, безперечно, має бути, хоч і не є визначальною. Власне, сам митець із 1980-го навчався у студії образотворчого мистецтва при Жовтневому палаці мистецтв. Як він пригадує, керівником студії тоді був заслужений діяч мистецтв Василь Іванович Забашта. 1987 року художник закінчив Московський заочний народний університет за спеціальністю «Станковий живопис та графіка». Якраз тоді Леонід Іванович Кузьменко вступив до міського художнього об’єднання «Творчість». Тобто на прикладі художника освіта поєдналася з талантом.
Здавалося б, таке реалістичне малярство уже нікого особливо не здивує. Втім, роботи Кузьменка й нині напрочуд зацікавлюють і приваблюють пересічних українців. Також багато картин автора зберігається у приватних колекціях в Україні, Німеччині, Польщі та США.