«Холодний Яр живий...»

Український інформаційний простір досі майже не задіяний у переосмисленні національної історії. Саме тому чи не кожен бодай короткий новинний сюжет стає подією. А що вже говорити про повноцінне документальне кіно? Саме тому 11 лютого у київському Будинку кіно, де відбулася прем’єра документального фільму Романа Коваля та Олександра Домбровського «Юрій Горліс-Горський», яблуку не було де впасти. Довелося навіть переносити прем’єру із малої Синьої до великої Червоної зали.

Стрічка розповідає про життя і діяльність автора легендарної книги «Холодний Яр», політв’язня, підпільника, старшини армії УНР Юрія Юрійовича Городянина-Лісовського (Горліса-Горського).

Нагадаємо, що Юрій Городянин-Лісовський народився на Полтавщині. Його батько був старшиною царської армії, мати походила з польського шляхетського роду. Брав участь у Першій світовій війні. 20-річним Юрій вступає до лав армії УНР, а в роки Національної революції стає старшиною-кіннотником 2-го Запорізького (збірного) полку. На початку лютого 1920 року, під час Зимового походу разом із Запорізькою дивізією перебував під Холодним Яром. Занедужав і був змушений залишитися на лікування у Мотиному монастирі. Дух Холодного Яру полонив Юрія. Взявши псевдонім Залізняк, він залишається осавулом 1-го (основного) куреня полку гайдамаків Холодного Яру, стає вірним помічником курінного Івана Петренка та головного отамана Холодного Яру Василя Чучупаки. Навесні 1921-го Юрій вирушає до Львова, а 1922 року повертається на окуповану більшовиками Україну, де його заарештовують. Звільнившися, працює в агентурному апараті ЃПУ, проводить антикомуністичну підпільну роботу. Письменницьку діяльність розпочинає у Львові. 1933 року видає першу книжку «Ave dictator!». Найвідомішим його твором є роман «Холодний Яр». 9 жовтня 2010 р. в селі Мельники, колишній «столиці» Холодного Яру, Юрію Горлісу-Горському встановлено пам’ятник із написом «Холодний Яр живий, він знає, хто свій, а хто ворог».

«Юрій Горліс-Горський» — це вже шостий документальний фільм Романа Коваля, який виходить на каналі «Культура». Загалом його авторству належить вісім документальних стрічок.

— Ми не вчимося на помилках історії і не хочемо їх з’ясовувати, — констатує Роман. — Дехто засуджує мене за те, як я критично зображаю Петлюру. Кажуть, а як же нам бути, якщо у нас Петлюру заберуть? Це абсолютно антинауковий підхід. Ми хочемо бачити їх такими, якими ми хочемо їх бачити, чи такими, якими вони були? Помилки минулого ми послідовно повторюємо і тепер маємо відповідні наслідки, — вважає автор фільму.

Кінокартина «Юрій Горліс-Горський» відтворює цікаві історичні сцени. Роль Горліса-Горського виконав Владислав Куценко, а молодого Юрія зіграв 12-річний Тарас Дунський. Завдяки військово-історичним клубам з Києва і Кам’янця-Подільського, що погодилися взяти участь у стрічці, ми можемо краще уявити події визвольної боротьби.

Географія фільму доволі широка. Він знімався у Холодному Яру, в Мельниках, Матвіївці, Розумівці, Цибулевому, Чорнолісці, на хуторі Буда, в Києві та на Київщині.

Для створення стрічки використано документальну кінохроніку Першої світової війни, Визвольної війни 1917—1920 років, II Речі Посполитої, СРСР, Другої світової війни, фотографії із приватного архіву Юрія Горліса-Горського.

Музичний супровід для стрічки створила низка українських музикантів, зокрема, відома читачам «Дня» «Хорея Козацька» і Тарас Компаниченко, кобзар, мультиінструменталіст Олексій Кабанов, Тарас Силенко.

— Враження від прем’єри було цілком очікуваним. І не тільки з огляду на те, яка кількість людей відвідала захід, а зважаючи на те, які емоції викликала в людей ця стрічка, — сказав «Дню» кобзар Тарас СИЛЕНКО. — Для багатьох цей фільм став відкриттям. Це можна порівняти з чистим бездонним джерелом, яке здається дивом серед пустелі. Спостерігаючи за тим, наскільки різною була публіка в залі — і діти, і студенство, люди середнього, старшого віку, можна провести аналогію з тими часами, які описує Горліс-Горський у своєму романі. Тоді не лише козацтво, а й дівчата, і юнаки, і діди постали проти несправедливості, дисгармонії на рідній землі. Це була, можна сказати, природна реакція. Як і будь-який живий організм, народ намагався очиститися від усього чужого. І зараз ми відчуваємо наближення того моменту, коли ми знову відчуємо себе повноцінним народом і всі як один реагуватимемо на виклики часу.

Важливо, що стрічка «Юрій Горліс-Горський» вже кілька разів транслювалася в ефірі каналу «Культура». Утім, показ 11 лютого став першою масштабною публічною демонстрацією фільму. Сподіватимемось, що, як планують автори, фільм побачать глядачі і в інших українських містах, зокрема у Львові, Донецьку та в Українському кіноклубі при Колумбійському університеті.