«Хороший український консерватизм»

З п’ятнадцяти років діяльності відродженої Острозької академії понад шість позначені тісною співпрацею університету та «Дня». «За цей час нам разом вдалося зробити чимало. Приємно, що в особі головного редактора «Дня» Лариси Івшиної ми маємо не тільки найкращого інформаційного спонсора, про якого тільки може мріяти будь-який університет», — сказав на початку зустрічі ректор університету Ігор Пасічник. Справді, спільними зусиллями керівництва академії та газети «День» вдалося залучити до підтримки освітнього закладу людей, що збагачують його і матеріально, і духовно.

Крім того, за шість років співпраці «Дня» й Острозької академії ціле покоління випускників університету виховувалося на наших спільних проектах. Серед них і конкретний результат постійних зустрічей головного редактора «Дня» в університетських аудиторіях — дуже популярний серед місцевого студентства Острозький клуб вільного інтелектуального спілкування молоді. Студентський рух «ОК» (так називають Острозький клуб його учасники) був створений під патронатом «Дня» у 2006 році. За цей час він об’єднав студентські аудиторії майже всієї країни й виробив свою власну філософію молодіжного спілкування. Є в «ОК» і свої незмінні традиції, одна з яких — зустрічі в Острозі 22 січня в День Соборності. Цю традицію й незмінний формат її проведення (велике зібрання в актовій залі університету, а потім спілкування молоді у вужчому колі на запропоновану тему) Лариса Івшина назвала «консерватизмом у хорошому розумінні цього слова». І справді, свято Соборності, яке «острожани» вирішили відзначати саме так, потребує такого осмислення — загального й особистого водночас.

Цікаво, що серед тих, хто прийшов на зустріч із Ларисою Івшиною, поряд з давніми знайомими «Дня» було багато нових облич. Це нове покоління студентів Острозької академії, яке зараз тільки набирається знань і формує своє бачення світу. Проте приємно, що в Острозькій академії наступність поколінь — це не тільки передача конспектів одне одному. Від старших студентів молодшим передається досвід спілкування з цікавими людьми та вже засвоєні знання. Запитання, які ставили студенти під час спілкування з головним редактором «Дня», звучали в основному від тих, кого раніше не доводилося бачити на таких зустрічах. Проте влучність і точність думок студентів, розуміння речей, про які йшлося, перетворило двогодинне спілкування на процес вироблення нових смислів. Для прикладу, другокурсниця Аліса Гордійчук стежить за публікаціями «Дня» про журналістку-українку Настю Бабурову, яка загинула в Москві. Алісу так само, як і наших журналістів, хвилює питання: чому Україна «виштовхує» свою талановиту молодь за кордон? В інтелектуальному колі студентів Острозької академії не обійшлося й без дискусії. Студент спеціальності «літературна творчість» Роман Романюк — прихильник ідей Хосе Ортега-і-Гассета, вважає, що Україні потрібно, відкинувши минуле, створювати проект майбутньої держави. Що відповіла йому Лариса Івшина, ми детальніше розкажемо в наступних номерах «Дня».

Друга частина зустрічі в академії — це круглий стіл, який традиційно проводить Острозький клуб. На жаль, через погодні умови не всі учасники, які мали намір приїхати, змогли дістатися Острога. Хоча рівень обговорення таке нечисельне представництво аж ніяк не знизило. Тема, запропонована для обговорення господарями зустрічі, — «Інформаційна політика України». Більше про те, які думки висловлювали учасники, про суспільне мовлення, інформаційну безпеку та якісне наповнення справжнього українського телеканалу, читайте в найближчих номерах «Дня».

Взагалі острозька зустріч надихнула «День» на чимало цікавих ідей. Такий інтелектуальний обмін у різних місцях і містах України завжди корисний. Головне — «не розтрясти» свіжі ідеї, добираючись додому по ненайкращих українських дорогах...

ВРАЖЕННЯ

Іван СОПІГА, студент четвертого курсу спеціальності «політологія» НаУ «Острозька академія»:

— Приємно, що сучасна українська молодь може не тільки дотримуватися старих звичаїв і традицій, а й створювати нові. Спілкування на високому інтелектуальному рівні, як на мене, стає нормою сучасного українського студента. Це привід радіти, адже усвідомлюючи величезну масу проблем, які сьогодні нависли над Україною, надто важливим є формування тієї критичної маси патріотично налаштованих українців (без пафосу), які мають сили не впадати у відчай, слухаючи постійні скарги старшого покоління, а ще більше утверджувати у собі впевненість «крайнього». «Крайнього», який не ховатиметься у «норі спокійного життя», а буде переконаним у своїй історичній місії зробити Україну кращою.

Незважаючи на вже звичний формат засідань Острозького клубу, кожна зустріч вирізняється чимось особливим. Справа не тільки у різних темах для обговорення. Кожного разу по-іншому дивишся на виклики українського сьогодення. Кудись зникає юнацький максималізм, а на зміну приходить розсудливість, зваженість, більш глибоке розуміння тих процесів, що відбуваються в Україні, та усвідомлення в них свого місця.

Цьогорічна зустріч в Острозі вже вкотре підтвердила не тільки життєздатність ідеї Острозького клубу, а й необхідність її існування. Тільки чомусь настрій вже не такий радісний, як завжди. Щороку все сильнішим стає усвідомлення того, що й сьогодні, й надалі на життєвому шляху доведеться стикнутися із масою проблем, вирішення яких часто балансуватиме на грані моральних принципів... Це певною мірою сіє в душі песимізм, хоча дуже не хочеться.

Анна ВАКУЛЕНКО, студентка ІІІ курсу спеціальності «документознавство та інформаційна діяльність» Національного університету «Острозька академія»:

— Чергова зустріч із Ларисою Івшиною, представлення нового видання «Бібліотеки газети «День» є значущою подією в стінах нашої альма-матер, а головне — кожен може висловити свою думку, поставити запитання головному редакторові «Дня», а за найоригінальніші та найвлучніші — студенти отримують певні відзнаки від Лариси Олексіївни, своєрідні бонуси на майбутнє. Презентація ж двотомника «Екстракт 150» в Острозі давно очікувана, тому присутніх було без ліку. Для мене особисто тримати в руках збірник статей, який підсумовує 12-річні напрацювання часопису, є гордістю за нашу країну, за тих титанів думок, чиї праці опубліковані, та те, що в нас є інформаційний продукт, який не тільки не страшно, а й корисно споживати, та який, за словами Л.О. Івшиної, «насичує організм елементами з національного ѓрунту». Адже дванадцять — символічне число. Це й подвиги Геракла, й лицарі Круглого столу, й кількість функціональних клавіш на клавіатурі комп’ютера, і стільки ж зірок на прапорі Європейського Союзу... До власних асоціацій з числом «12» я ще зможу додати нове видання із серії «Бібліотека газети «День».

Мені імпонують думки професора П.М. Кралюка про книгу: «В «Екстракті 150» представлено багато авторів, тут відчувається поліфонія поглядів, але ця поліфонія — гармонійна».

Важко додавати свої враження, коли вже сказано скільки влучних фраз та написано стільки рецензій про «Екстракт 150». Але для мене це насамперед не просто ще одне видання інтелектуальних вершків улюбленої газети. Це те, чим я пишаюся. Це те, що в першу чергу показую своїм гостям. Це те, до чого я звертаюся, коли мені хочеться відволіктися від буденності. Це те, що я тримаю в руках, коли не вистачає чогось високого, морально красивого. Це те, до чого я росту і прагну. Це — мій малесенький внесок у газету «День». Адже у другому томі «Екстракту 150» опублікований матеріал «Список Анни» — мій лист у газету, що змінив моє життя.

А щодо Острозького клубу вільного інтелектуального спілкування молоді — це ще один шанс для нової генерації, яка не є байдужою до свого майбутнього, проявляти себе в обговоренні актуальних питань сьогодення. Постановка та висловлення своєї громадянської позиції є способом самовираження, що значно збільшує наші шанси на оздоровлення та оновлення політичної та культурної еліти. Як відомо, виявлення і правильне формулювання проблеми вже наполовину визначає успіх її вирішення. Такі діалоги ланцюгами поєднують інтелектуалів, рушіїв прогресу нації.