Колишню славу — «річковому автобусу»
18 липня, 00:00
Білий теплоходик, доверху завантажений туристами з непідіймальною поклажею й від того сам схожий на величезний плавучий рюкзак, зітхнув і повільно відійшов від причалу київського Річкового вокзалу.
— І куди це він, такий прудкий? — поцікавився я в директора річкового пасажирсько-екскурсійного агентства Леоніда Кондратенка.
— До гирла Десни, — відповів він. — Минулими роками «річковий автобус» ходив туди майже кожні півгодини, ось ми і повертаємо єдиному поки нашому пасажирському рейсу колишню славу. Навіть ціну зберегли майже символічну. Привабливо і те, що, опинившись на причалі Речище, у гирлі Десни, ви стаєте островитянином. З міського асфальту в робінзони рвуться багато хто: бабусі з онуками, студенти й закохані, туристи й рибалки, навіть брати-християни незалежної православної церкви. Хто на дачу, хто на базу відпочинку, а хто з наметом...
