Красивий аргумент «Русалки»

Барвистим і феєричним вийшов новий дитячий спектакль у Київському молодому театрі. «Русалку» Ганса Хрістіана Андерсена (режисер — Євген Курман) було втілено театром на сцені зі справжньою любов’ю до вимогливої дитячої аудиторії. За теперішніх часів це — велика рідкість. Адже, чого гріха таїти, спектаклі для дітей часто ставляться в «дорослих» театрах за залишковим принципом, їх сприймають скоріше як обтяжливе, але необхідне навантаження — для поповнення каси театру. На щастя, з «Русалкою» Молодого театру було не так.

У всьому — і в костюмах, і в декораціях, і в доборі музики — помітна фантазія постановників, поєднана з химерним «казковим» стилем. Що ж до акторських робіт, то всі вони — від восьминога і русалок (серед них, звичайно, варто особливо відзначити найголовнішу — Ірму Вітовську) до вінценосних персон — були підпорядковані все тій же грі, в якій і створюються казки на сцені. Проте про успіх спектаклю можна судити з реакції дітей — вони дивляться «Русалку» в зацікавленому мовчанні, дуже переживають за головну героїню і не вірять у драматичний кінець.

У дорослого та дитячого театру — одні закони. Це твердження, можна сказати, вже давно стало загальним — але приємно зустрічати практичне підтвердження цього на сцені.