«Кидай сапу, пішли на байкерів дивитись»!

«Володій мотоциклом! Не заважай цього робити іншим! Будь людиною!», — ці постулати є життєвим кредо більшості байкерів. Днями на півдні Вінниччини відбулося дійство під назвою «Чечель-байк-рок-фест «На краю Поділля». Блиск нікельованих двигунів, запах шкіри та бензину зачарував не тільки хлопчаків, які юрбами оглядали витвори мотоциклетного мистецтва, але й людей старшого віку. А місцева бабуся вразила гостей свята фразою: «Дуню, кидай сапу, пішли на байкерів дивитись»!

Подивитись, дійсно, було на що. Серед байкерів, які завітали на фестиваль, є бізнесмени, студенти, викладачі, художники, фермери, артисти й навіть священики... У буденному житті вони займаються різними справами, але є одне, що всіх об’єднує — це мотоцикл. А їхні «залізні коні» такі ж «різношерсті», як і їх господарі. Одні мотоцикли коштують декілька десятків тисяч євро, а поруч гарчить недорогий раритет ще радянської доби, що підтверджує демократичність байкерів. На зібраннях не регламентується, яким повинен бути байк. Об’єм двигуна, кількість коліс, ціна — усі параметри залежать тільки від фантазії та можливостей байкерів.

Коли спілкуєшся з ними, то розумієш, що вони мають особливу енергетику. Природа її, мабуть, криється у відчутті абсолютної свободи. Вони долають сотні кілометрів, витрачають багато часу та коштів заради того, щоб отримати насолоду від спілкування з братами по духу...

Наприклад, наш земляк Юрій Лузанов (головний організатор і натхненник байк-рок-фесту «На краю Поділля») на своєму мотоциклі проїхав тисячі кілометрів. Вони не тільки мірило шляху — це в першу чергу цікаві враження й нові друзі, які відразу відгукнулись на його ініціативу — провести зустріч у Чечельнику. Авторитет, заслужений роками, спрацював, і навіть дощ, який намагався зіпсувати свято, не став на заваді.

Байкери представляли клуби з різних регіонів України, приїхало багато і «самотніх вовків», або «вільних художників» (так називають себе байкери, які не належать до клубів). Під час байк-рок-фесту гості обмінювалися досвідом, знайомилися з технікою своїх колег. Пройшли цікаві конкурси та змагання.

Незабутні враження подарували байкери жителям Чечельника та Ольгополя, проїхавши колоною, зупиняючись біля пам’ятників Дмитру Чечелю (українському військовому діячу, полковнику, соратнику гетьмана Мазепы) у Чечельнику та Олександру Пушкіну (російському класику, поету) в Ольгополі.

Привітати друзів приїхали рок-гурти з Чернівців, Балти і Жмеринки, а також із Молдови. Оскільки байкери дуже веселі та відкриті люди, то спілкування з ними заряджає позитивом, а також руйнує багато стереотипів, бо, виявляється, зовні суворі хлопці насправді мають добру вдачу. Це відчули діти, і всіх бажаючих байкери катали на «залізних конях».