"Ландшафт" нам дарує красу

"Якби люди не руйнували
того, що ними зроблено,
ймовірно, земля вже сьогодні
була б, як сонце!"
(Едуардас Межелайтіс)

Соковитою молодою зеленню вкрилися газони міста. Скоро зашумлять листям дерева. Запалають різнобарв`ям клумби. Радіти б цій живій благодаті, берегти її та примножувати. Але, на жаль, майже третина зелених насаджень гине. І велика частина - не від хвороб. А через варварське ставлення людини до природи. Сумно? Ще б пак. Особливо образливо людям, які створюють для нас красу.

У Києві триває двомісячник із благоустрою й озеленення. Навесні й восени минулого року переможцем був Мінський район. І це спільна заслуга районної держадміністрації, житлово-комунального управління та комунального підприємства з благоустрою й озеленення "Ландшафт".

Мінський район, як відомо, будувався на намивних пісках. Але в "Сахарі" жити нецікаво, чи не так? Людям потрібна зелень. Задля цього піски вкрили рослинним грунтом. За чверть століття завезли його більше п'яти мільйонів тонн, і утворився родючий шар грунту. Було висаджено близько 40 тисяч дерев, 25 декоративних кущів, приведено до ладу 459 гектарів газонів, створено 48 скверів. Ідеальний (у наших умовах) варіант родючого шару - 30 сантиметрів. Але найчастіше - шар у 8-10 см. Уявляєте, як важко крихітному саджанцю "вхопитися за життя"?

- Дерева пробивалися корінням крізь товщу піску 20 років, - каже директор "Ландшафту" Микола Назаренко. - Тільки нещодавно вони добралися до цілющої вологи. Вкоренилися. І, нарешті, потяглися кроною до сонця. Непогано ростуть тополі, клен, липа. Зараз на транспортній розв'язці поблизу Московського мосту ми посадимо кримську сосну. Вона дуже красива, пухнаста, з довгими голками. Приживатися їй буде важко, дасть оригінальні форми. Але чи не занапастять її перед Новим роком? Заради двотижневих радощів?

Директор "Ландштафту" Володимир Назаренко - депутат Мінської районної Ради. Про плани району розказує як добрий господар. Його мрія - зробити чудовий парк і дорогу до храму, який вже закладено на вулиці маршала Тимошенка. Його уява вже малює дерева, чагарники, квіти. І обов'язково фонтани...

Садивний матеріал раніше коштував копійки. Зараз все дороге. І якщо вже оформлювати якийсь природний куточок відпочинку, то важливо чітко знати: що і як? Хотілося б створювати вуличні композиції за кращим європейським дизайном. Чи оцінять люди? Чи берегтимуть?

Щороку підприємство "Ландшафт" висаджує 850-900 одиниць декоративних дерев, дві тисячі кущів, близько тисячі одиниць розсади однолітніх і багатолітніх квітів. І ... щорічно ремонтує по 15-20 гектарів покалічених пішоходами і автомобілістами газонів. Витрачаються на це бюджетні кошти. З кишені платників податків.

На оплату праці та комунальні послуги підприємство намагається заробити. Наприклад, отримали 3 тисячі гривень від німецької квіткової фірми, що орендує теплицю, - от вже є чим розплатитися за електроенергію. Окрім того, "Ландшафт" облаштовує й озеленює прилеглі до підприємств території, садові приватні ділянки, прикрашає офіси. Бажаєте приголомшити "морем квітів" ювіляра - будь ласка, флористи вам оформлять квартиру чи зал, складуть букети. Бажаючих навчать мистецтву аранжування.

Тут чудові фахівці. Тетяна Петренко працювала раніше у методичному центрі фірми "Квіти України". Поїздила світом. Цікаво, що в "застійні" часи українські флористи навчалися у прибалтів. Потім колеги вчилися у наших. Зараз знову обігнали латвійські квітникарі. Мабуть, крокували вперед разом зі своєю економікою.

У серпні минулого року на виставці квітів на Співочому полі у Києві "Ландшафт" посів перше місце. Від його оригінальної композиції був у захваті навіть Леонід Кучма. Щоправда, скромне бажання Президента - щоб у парку його резиденції також створили щось "отаке" - не збулося. Бракує коштів (і це правильно!).

Флористи "Ландшафту" живуть зараз весняними турботами. Підготовлені ескізи, підібрано асортимент, зроблено розбивку: за часом цвітіння рослин, за кольором. Теплиці - справжній оазис. Радує око соковита зелень. Майстри обходять "садивний матеріал". Цілковитий порядок у старого квітникаря Георгія Івановича Штилика. Крихітні зелені паросточки вишикувалися в стрункі ряди. Айстра, сальвія, каланхое, бегонія. Квітне портулак килимовий, альстромерія - високі великі квіти. "Вони користуються попитом, - говорить майстер. - Будемо їх розводити".

Дивишся на "зелених малюків" - душа радіє й болить. Вони поки знають тільки людей, які їх люблять, піклуються про них. Але дуже скоро квіти вивезуть у великий світ. Прикрашати наше життя. Як ми їх зустрінемо?