Літні «подробиці»

У галереї «Тадзіо» відкрилася персональна виставка молодого київського скульптора Юлії Носар, яка називається «Моє літо».

Експозиція складається з творів, які безсумнівно належать до скульптури, — рельєфи та дрібна пластика. І все-таки цим «Моє літо» не визначається — не довизначається. Можливо, справа у витонченості, майже граціозності робіт і в їхній дивовижній стилістичній злагодженості, що роблять виставку не зібранням деяких (часом випадкових) об’єктів, а тим, що прийнято називати проектом. Утім, така цілісність абсолютно логічна, оскільки Юлія Носар виставляє цикл або, принаймні, серію творів, виконаних в одному напрямі.

«Моє літо» — присвячення рослинам і комахам. Зазвичай удостоєні навіть не олійного, а лише акварельного живопису, в Юлії Носар вони відлиті в бронзі. Гілки з квітами чи ягодами, деревні листя зафіксовані в усіх своїх ювелірно-прекрасних подробицях. Рельєфи зовсім невеликі — чи багато місця займуть два жуки, коник чи хвіст, загублений якоюсь ящіркою, яка щасливо врятувалася? Шлях створення простий, як усе геніальне, — відбиток на глині, віск, бронза. Одного разу Юлія Носар доповнила основний матеріал половинками маленьких черепашок — вони були чимось на зразок листя на бронзовому дереві. Можна, звісно, порозмірковувати про безцінність усього сущого й кожної дарованого нам миті-враження, а також пригадати про різні «зелені» заклики. Але «Моє літо» — не заклик. Якщо вже про це йдеться, виставка Юлії Носар — це мовчання, трохи зарозуміле та сповнене глибокої таємниці.