Мамонтів на Дніпропетровщині згубила дуже погана екологія?

«Останки мамонтів та інших гігантських ссавців, — розповідає кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник НДІ біології Дніпропетровського університету Андрій Місюра, — зовсім не рідкість. Ми знаходили їх на території області й раніше. Наприклад, на дні Орелі, під час будівництва каналів, але це, в основному, були одиничні знахідки». Під Дніпродзержинськом, вважає він, дещо інший випадок, оскільки один з аквалангістів навіть стверджує, що бачив під водою цілий скелет мамонта. А таких знахідок в Україні ще начебто не було.

Як потрапили останки тварин на річкове дно — вчений пояснює просто. Мамонти та інші гігантські ссавці паслися у зарослих густою зеленню заплавах Дніпра та його притоках. Їхні останки знаходилися у землі тисячі років, а після будівництва на Дніпрі водосховищ опинилися ще й під водою. Кістки могли вимити річкові течії і так само знову можуть занести піском і мулом. Так чи інакше, але у місцях виявлення кісток тварин є робота і для археологів, і для палеозоологів.

«Для мене, — говорить А. Місюра, — ці кістки, бивні й роги становлять науковий інтерес ще й з погляду наявності в них різних мікроелементів, що свідчать про стан навколишнього середовища того періоду». Хімічний аналіз, проведений у лабораторії, показав високий вміст у кістковому матеріалі металів — заліза, марганцю, міді, цинку і навіть шкідливих для живих організмів свинцю і кадмію. Все це, на думку вченого, може свідчити про активну вулканічну діяльність на планеті у певні періоди і частково пояснити, чому на Землі спочатку вимерли гігантські рептилії, а потім пізніше і гігантські ссавці, які гірше пристосовувались до мінливого зовнішнього середовища.