Машина для сніданків — реальність

Про Breakfast Machine — агрегат, який самостійно готує сніданок, — мріяло чимало чоловіків, і не лише неодружених. «Машина для сніданків» міцно засіла в мізках завдяки кінематографу, мультиплікації й не лише їм. Проте умільці з усього світу так і не втілили в життя цю мрію. Що ж, спробуємо розібратися, чому так вийшло, й розглянемо новинку — розробку японських дизайнерів, що претендує на звання першої справжньої машини для сніданків, пише membrane.ru. Усе почалося з відомого американського карикатуриста Рубена Голдберга, котрий народився 1883 року. Хлопець спочатку вивчився на інженера, але потім переконав батьків, що досягне більшого успіху як художник. Він почав працювати в газеті. З часом, окрім звичайних карикатур, Голдберг почав малювати картинки, на яких малював складні механізми. Невідомо, хто й коли почав трактувати роботи Голдберга як керівництво до дії, але з часом знайшлося чимало ентузіастів, які такі пристрої почали відтворювати в реальності. Домашні експерименти інженерів, захоплення звичайних людей, твори письменників і фільми режисерів.

«Піф-паф, ой-ой-ой» — так називалася кінострічка, що вийшла на екрани 1968 року. Фільм розповідав про Карактакуса Поттса, дивакуватого винахідника й вдівця, котрий залишився з двома дітьми. Він створив автомобіль, який міг не лише їздити, а й літати, а також плавати. Серед його «домашніх» винаходів була й машина для сніданків.

Останнім «роздумом» на тему машин для сніданків стала, мабуть, пластилінова версія, відтворена Ніком Парком у мультфільмі «Неймовірні пригоди Воллеса та Громіта: Неправильні штани». Не беремося стверджувати, але не виключено, що саме цей мультик надихнув японських дизайнерів Юрі Судзукі з Королівського коледжу мистецтв та Масу Кімуру, котрий закінчив токійський Університет мистецтв Тама на створення власної машини для сніданків. У справжнісінькій реальності. Юрі — 26 років, а Масі — 28. Мабуть, саме настільки «серйозний» вік допоміг їм вирішити поставлене завдання протягом декількох днів. І річ навіть не в бажанні полегшити власне життя. Хлопці хотіли довести всьому світу, що вигадка вигадкою, але створити працюючий прототип цілком можливо.

Про свій намір Судзукі і Кімура оголосили на сайтах Platform 21 і YouTube. Усім, хто бажає взяти участь у створенні справжньої машини для сніданків (інженерам, дизайнерам і просто допитливим людям) було запропоновано зустрітися у виставковому центрі Амстердама. У справу пішло все, що опинилося під рукою: від будильників до програвачів. І хоча первинний проект був розроблений заздалегідь, доводилося постійно щось тестувати, коригувати й змінювати. «Приходили дуже різні люди, й ми давали їм завдання для виконанню тієї чи іншої частини роботи», — розповідає Судзукі.

На все про все знадобилося 88 годин роботи впродовж 11 днів і всього лише 900 (1500 дол.). «Якщо хтось дуже схоче створити щось подібне у себе вдома, йому навряд чи знадобиться багато грошей», — вважає Юрі.

Тепер пристрій, що складається з декількох окремих «приладів», може зробити практично все, що треба до сніданку. Для приготування яєчні, наприклад, на яйце спрямовують гоночну машинку. У результаті воно скочується по жолобу, в кінці якого розбивається об сітчасте денце. Білок і жовток автоматично перемішуються й падають на розігріту електричну плиту.

Буханець хліба розрізається й надходить на «конвеєрну стрічку», яка везе його до тостера (там хліб скидається). Готові тости потрапляють до кошика, який доправляє їх до пристрою, що рівномірно розмазує джем за допомогою валика для фарби. За бажанням можна поміняти варення на масло.

Каво-машина змелює зерна й висипає їх на фільтр. За допомогою блоку чайник з киплячою водою перевертається, вода виливається на фільтр, а потім потрапляє до чашки.

Не забули автори машини й про сік. Апельсини спускаються по трубі (для точності потрапляння довелося приладнати шматок гоночного треку), нарізаються на скибочки й подрібнюються. Потім масу пропускають через фільтр, свіжовичавлений сік тече в склянку.

Щоправда, скільки часу треба на приготування майже повноцінного сніданку, дизайнери так і не уточнюють...