Міленіум газети «День»

Напередодні другого тисячоліття дуже популярним стало слово «міленіум», що в перекладі з латині означає «тисяча».

Це слово несе в собі якусь грунтовність, зрілість. Навіть вік може бути «коротким». Міленіум не може бути коротким за визначенням. У цьому слові вкладено могутність спресованого часу, який людство вже здолало.

Щоденна газета, звичайно, не все людство. Але вона є його моделлю. Це також живий організм, який змінюється, формується, удосконалюється. Тільки не в рамках планети, а в межах редакції. Тому тисячний номер для газети — безперечно важливий рубіж.

Газета за цей період розвивалася і за своїми, редакційними законами (хтось залишив її ряди, залишаючи частинку себе на її сторінках, хтось приходив у неї, міняючи її вигляд «за своїм образом і подобою»), і за законами, які стосуються всіх. Але кожен із цієї тисячі номерів ми хотіли зробити цікавішим, ніж попередній, в кожному з них ми прагнули найбільш повно відобразити життя своєї країни, світу.

Про те, що це в якійсь мірі вдалося можна судити з величезної кількості листів, які ми щодня отримуємо від наших читачів. Про те, що в газеті не вийшло — ми також можемо судити за реакцією читацької аудиторії. А реакція ця часто неоднозначна.

Але так і повинно бути, оскільки тільки погляд на проблему з декількох сторін робить її показ об’єктивним. Головне, що за весь час нашого існування наш діалог з читачем не уривався. І якщо читач зміг для себе скласти портрет газети «День», то й ми своєю чергою, непогано собі уявляємо нашого читача.

Він належить до еліти. Ні, не до елітарного прошарку суспільства, а до «інтелектуальної еліти», людей яким не ліньки замислюватися над політичними, економічними і культурними питаннями. З листів видно, що це (як правило) інтелігентна, спокійна, вдумлива людина, небайдужа до проблем своєї Батьківщини. Він радіє перемогам нашої газети і без істерії або роздратування вказує на наші недоліки. Ну а в кого їх немає? Візьмемо людство — хіба воно повністю їх позбулося?

Однак ми боремося з ними, удосконалюємося в міру сил і можливостей. І якщо, дорогий читачу, ми тобі, як і раніше, не набридли і викликаємо в тебе інтерес, відправмося в дорогу разом — до 1001-го, 1002-го номера і так далі.

До речі, передплата на наступний рік у самому розпалі. Так що, до зустрічі!