Мотиви «Пастельного дня»
Враження від виставки Андрія та Максима Німенків
У Галереї Pit-Art були представлені твори живопису на честь 85-річчя (20.06. 1925—2006 рр.) від дня народження Андрія Васильовича Німенка — відомого скульптора, мистецтвознавця, дослідника, творчість якого знайшла гармонійне продовження в мистецьких пошуках сина Максима.
Андрій Німенко належить до когорти фундаторів українського мистецтва, активний діяч Спілки художників та Спілки письменників України. Родом митець із Кіровоградщини (с. Інгуло-Кам'янка). Закінчив Київський художній інститут (1951 р.), майстерня скульптора Лева Муравіна. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений багатьма медалями. Був викладачем, працював у газеті «Радянське мистецтво» (нині «Культура і життя»), займався науково-дослідницькою роботою. Брав участь у монументально-декоративному оформленні комплексів у Краснограді, Браїлові, пам'ятника Лесі Українці в Луцьку, створив барельєф «Арсенальці» (ст. метро «Арсенальна»). За створення у співавторстві з Миколою Обезюком славнозвісного пам'ятника Давиду Гурамішвілі (м. Миргород) Андрію Німенку присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв Грузинської РСР. Учасник багатьох міжнародних та вітчизняних виставок. Твори скульптора зберігаються в музеях і приватних колекціях в Україні та за кордоном.
— «Пастельний день» цікавий тим, що з акварелями Андрія Німенка живопису широкий загал відвідувачів знайомиться вперше, — розповіла «Дню» мистецтвознавець Зінаїда ТАУВЕРС (Пітер та Зінаїда Тауверс — засновники Галереї Pit-Art). — Живописом митець займався для душі — в години творчих роздумів, пошуків та ностальгії за втраченою сучасною людиною єдністю з природою. Всі ці роботи зберігалися в родині Андрія Німенка і належать до приватних колекцій.
— Андрій Німенко — надзвичайно цікава особистість, — долучається до розмови Оксана ДОВГАН, директор Галереї Pit-Art. — Попри те, що скульптура — це його творча стихія, митець завжди шукав себе в багатьох напрямках, працював із різними матеріалами (мармур, граніт, дерево, метал — карбування). Різноплановість його творчого вираження просто вражає. Адже відомий Андрій Німенко і як поет, щирий та безпосередній лірик. Видав низку поетичних збірок: «Мідні карби» (1971), «Бузько-забудько» (1974), «Вогонь і камінь» (1975), «Мозаїка вікон» (1983), «Сонячна брама» (1985), «Русалії-Русинки» (2002) тощо. Пастелі й акварелі художника ніби продовжують його поетичні роздуми.
— Андрій Васильович і вірші, і картини любив писати на світанку, — згадує дружина художника Лариса МАСЕНКО. — Мабуть, тому всі його пастелі й акварелі немовби в серпанку вранішніх туманів. Та світанкову імлу неодмінно прорізає сонячне проміння (пастель «Сонце»), і тоді вогненна стихія сповна володіє простором — як життєстверджуючий мотив творчого неспокою. Гадаю, саме це й передав у спадок синові.
Як продовження творчості батька — пастельний ніжний світанок за законами Всесвіту переходить у яскраво-сонячний день полотен Максима Німенка, написаних олією. Чітко окреслені форми предметів, соковиті барви надають картинам молодого художника неповторної виразності й образності («Пагорб», «Туман»), які підсилюються контрастами — пастельно-блакитне й осяйне небо над усім зображувальним простором.
Максим Німенко народився 1982 року в Києві. Закінчив Національну академію образотворчого мистецтва й архітектури (НАОМА). Брав участь у багатьох виставках та аукціонах: 2004 — «Рефлексія», НАОМА (Київ), MGEN (Ліон); 2007 — «Веселі Боковеньки», галерея «Мистець» (Київ); 2009 — «День у день», галерея «Дзиѓа» (Львів); 2009 — «L-2» (Люблін — Львів); 2010 — учасник аукціону «Золотое сечение». Художник працює в таких видах образотворчого мистецтва, як станковий та монументальний живопис, книжкова графіка, дизайн. І хоч Німенко-молодший пише в основному олійними фарбами, на особливу увагу заслуговує його акварель «Портрет батька».
— Ця картина народилася зовсім несподівано, — ділиться спогадами Максим НІМЕНКО, — хоч виношувалася досить тривалий час. Хотілося передати образ непересічної натури батька по-особливому. У своїй творчості постійно експериментую. Вийшла робота, яка своїм стилем нагадує вітраж, що досягається за допомогою поєднання контрастних кольорів. Батько сидить у задумі... Такий, яким я його запам'ятав...
— «Пастельний день» — це ніжний дотик до струн душі, — ділиться своїми враженнями від виставки Олеся АНТОНЮК, дизайнер інтер'єру. — Занурюючись у світанкове марево спокійно-філософських акварелей та пастелей Німенка-старшого, із сонячним настроєм входиш у яскравий, сповнений молодої експресії день полотен Німенка-молодшого, де все ж відчуваються пастельні «гени» досвідченого майстра. Дивовижна гармонія настрою й спадкоємності поколінь.
