На всі випадки життя

ІСТОРІЯ ОДНОГО ЕКСПОНАТА

У постійній експозиції Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (проспект Свободи, 15) представлено цікавий та рідкісний екземпляр — датовану (!) весільну скриню роботи тірольських майстрів (Південна Німеччина).

«Ренесансне умеблювання XVI століття ще не вирізнялося великою різноманітністю, — розповідає завідувач сектору експозиції МЕХП Андрій КОЛОТАЙ. — Як і раніше, провідну роль в інтер’єрі того часу відігравала скриня. Її фасад оздоблений композицією в техніці інтарсія, і це — комбінація та поєднання тонких пластин різних порід деревини. Бачимо дві арки з архітектурними мотивами, в яких вписані імена молодят, а зверху по кутах викарбувано дату: 1563 рік».

Музейник показує автентичний замок з ключем — у робочому стані й дуже цікавої конструкції. «Здавалося би, скриня — не сейф, але чомусь вважалося, що вона має бути дуже надійно замкнена», — каже музейник.

Усередині скрині — ефектні й розмальовані ковані завіси.

Таку скриню, ймовірно, дарували молодятам у день весілля. Музейник розповідає, що наречений і наречена точно не отримували шафарню порожньою — вже із вбранням. Отож кращого і дорожчого подарунку в ті часи годі було чекати. А з огляду на доволі скромний на той час асортимент меблів, скриня була справді дуже корисною і багатофункціональною: на ній сиділи, лежали-спали, використовували як стіл і, звісно, за основним призначенням — як місце для зберігання вбрання і тканин.

Незайвим буде додати, що експоновану в МЕХП тірольську скриню виготовлено зі спеціального, тисового, дерева, аби не заводилися шкідники, і той запах хвої зберігся досі, наче й не минуло 455 років! А успадкував Музей етнографії цей раритет від свого попередника — Міського промислового музею, заснованого 1874 року.

І в Україні скрині були невід’ємним атрибутом весільного обряду. Мабуть, у багатьох із нас на слуху: «А я не панна — я господиня, в мене полотен повна скриня». Скрині передавали з покоління в покоління по жіночій лінії. Були навіть профільні майстри з виготовлення скринь — скринники. А особливо уподобаними були мальовані, з рослинним орнаментом, скрині, про які казали: «Аж очі вбирає».

Тож ходіть до музеїв — дізнавайтеся і розвивайтеся. За бажанням, робіть власні розвідки. І читайте газету «День» — маємо чим і зацікавити, і здивувати. А головне — заохотимо «глибоко копати».