Наше фламандське мистецтво

Ця експозиція представлена у галереї «Берва» і приурочена до Дня Бельгії. На виставці можна побачити 27 літографій (20 із яких вийшли у світ тиражем по 20 примірників, а сім, виконані в пастелі, — залишилися в єдиному екземплярі). Сьогодні більшість робіт Лідії Треммері знаходиться в приватних колекціях та фондах музеїв.

За радянських часів, переїхавши до Києва з Бельгії, художниця привезла на «територію застою» європейське мистецтво та своє уявлення про нього, яке вона отримала під час навчання у Королівській Академії мистецтв Бельгії. Часто її роботи порівнюють із творчістю Матіса та Модільяні.

— У фламандській культурі, так само як і у козацькій традиції, дітей з пелюшок виховували вільними, — зазначає донька художниці та головний організатор виставки Олена Мацуцька-Треммері, відзначаючи певну єдність двох культур, в яких жила майстриня. — До Києва її привезли молодою волелюбною дівчиною. Тоді, коли ще панувала цензура. І всім своїм талантом, своєю творчістю вона прагнула показати, що мистецтво не має кордонів і художника не можна прикувати кайданами. І як би їй не забороняли, вона творила так, як відчувала...

— Вона навчалася в нашому художньому інституті. У неї були найкращі викладачі України. Треммері жила, творила в Києві, тому, звичайно ж, у її роботах відчутний український вплив, — вважає Оксана Білоус, директор та куратор галереї «Берва», мистецтвознавець. — Але значне місце посідає і європейський контекст, адже до 16 років Лідія навчалася в Королівській Академії мистецтв Бельгії. У її творчості відчутний вплив фламандського та французького мистецтва. Вона ввібрала в себе світовий доробок, але залишилася самобутньою.

Почесний гість виставки, Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Бельгії в Україні Марк Вінк зазначає: «Лідія Треммері відіграла велику роль у взаєминах українських і бельгійських художників».