НАУКА

«Рідкі» окуляри

Американські вчені Гоцян Лі та його колеги з Університету Арізона створили окуляри на основі рідкокристалічних лінз, здатних перемикати фокус з ближнього режиму «читання» на режим «далекого огляду» одним натисненням кнопки. Цей апарат може стати зручною альтернативою звичайним біфокальним окулярам з комбінованою лінзою, нижня частина якої розрахована на читання книжки, а форма верхньої — забезпечує чіткий погляд удалечінь, повідомляють «Подробности» з посиланням на «Мембрану». В окулярах, створених Лі, шар рідких кристалів затиснутий між двома шарами скла й доповнений набором тонких концентричних кільцевих електродів. Коли на них немає напруження, оптика настроєна на погляд удалечінь, коли електроди включені — перестроюється для чіткого відображення ближніх предметів.

Оскільки більшість людей, які потребують біфокальних окулярів, мають більше проблем з «близьким» поглядом, чим з «далеким», ця особливість конструкції робить окуляри Лі безпечними, скажімо, коли людина сидить за кермом автомобіля. Оскільки при несправності електроніки або втраті живлення очки просто перемикаються на «далекий» режим.

Банки й п’явки — панацея?

В Італії з давніх часів в ролі болезаспокійливого засобу використовують кровопускання та гарячі банки. І ось знову заговорили про кровопускання. Не про середньовічне, а про процедуру зі східним ореолом. Існує й метод із застосуванням банок, але ті, хто говорить у зв’язку з цим про Китай та Індію, забувають, що винахідниками цього методу були греки за часів зародження медицини, нагадує news.ru. Нагріті скляні банки присмоктуються до шкіри: в результаті кров припливає до шкіри й «випаровуються» токсини. Нібито з метою звільнити організм від токсинів або «похмурих настроїв», як їх називали лікарі багато століть тому, прописуючи дієти, промивання шлунка й кровопускання, щоб «зло вийшло назовні». Однак у деяких випадках кровопускання залишається єдиним методом лікування й у наші дні. Чимало лікарів прописують кровопускання або п’явки при хронічному бронхіті, коли низький рівень кисню в крові провокує небезпечне збільшення кількості червоних кров’яних телець (повторна поліцитемія), й пізньої шкіряної порфірії, при якій кровопускання спричинить видалення болючих і сверблячих пухирів на шкірі. Лише застосування п’явок має наукове підтвердження: їхня слина — хімічна лабораторія, яка виробляє сильний болезаспокійливий засіб, який є й сильним коагулянтом (п’явка за годину висмоктує 8 міліграмів крові, але ранка залишається відкритою протягом десятків годин). У червні 2004 року Food and drug administration знову дала дозвіл на використання цих тварин для лікування набряків, артритів, застоїв венозної кровотечі або після мікрохірургічних операцій (пересадка пальця або вушної мочки).

Сьогодні використовується до 20 тисяч п’явок на рік, які постачають до медичних структур фірма, що спеціалізується на розведенні п’явок. Це мізерна кількість порівняно з першою половиною XIX століття: 55 мільйонів на рік в одній лише Франції. Проте це спричинило й численні жертви. Статистичні дані знайшли відображення в жарті: «П’явки погубили більше людей, ніж Наполеон».

Повертаючись до терапевтичного кровопускання, варто зауважити, що зазвичай із системи кровообігу вилучають 350—400 мілілітрів крові. З кров’ю втрачаються червоні кров’яні тельця, білі кров’яні тельця, тромбоцити й плазма (яка містить білки, жири та розсіяні елементи). Ризики? «Пригноблена серцево-судинна система, анемія, втрата життєво важливих елементів». Зазвичай люди не можуть перенести надмірну кількість кровопускань, оскільки кількість заліза в крові обмежена (від 200 до 1000 міліграмів).