НАВКОЛОЛІТЕРАТУРНІ НОВИНИ

Так, нещодавно лише за допомогою стрільби вдалося зупинити підозріле авто з контрабандним вантажем на українсько-російській ділянці кордону. Неподалік від пропускного пункту «Вовчанськ» Харківської області, на ділянці об'їзної дороги Шебякіне (РФ) — Плетенівка (Україна), прикордонний наряд намагався зупинити «Ниву» і «КамАЗ», що слідував за нею. Не підкорившись вимогам охоронців кордону, автомобілі додали швидкості. Прикордонники кинулися за ними. Побачивши, що автомобілі зупинятися не збираються, старший наряду прийняв рішення застосувати зброю. Але попереджувальні постріли належної дії також не мали, і тоді прикордонники відкрили вогонь на поразку. Залишений «КамАЗ» прикордонники виявили на околиці Вовчанська через годину після початку погоні. В автомобіля були прострілені колеса і перебиті гальмівні шланги. Кузов «КамАЗу» був ущент забитий художньою літературою. «Ниву», яка йшла попереду вантажівки і в якій, за припущеннями, знаходилися супроводжуючі та власники контрабандного вантажу, знайти не вдалося... Це тільки один із зареєстрованих випадків «гуманітарної допомоги». Скільки ж їх насправді? Смертельна любов Неймовірний скандал викликала нещодавно нова книжка сучасного класика німецької літератури Мартіна Вальзера. Тамтешнiй бестселер №1 — роман «Смерть критика» — був названий багатьма літературними оглядачами антисемітським. Як повідомляє «ВВС», головним героєм твору Вальзера є єврей, чиїм прототипом став провідний літературний критик країни Марсель Рейх-Раніки. Під час Другої світової війни йому довелося перетерпіти всі жахи Голокосту, але вдалося вижити, на відміну від інших членів його родини. Всупереч цьому, письменник у книжці «вбиває» свого героя.

Перші негативні відгуки з приводу «Смерті критика» почали лунати з боку різних засобів масової інформації. Так, відома німецька газета «Frankfurter Allgemeine Zeitung» відмовилася друкувати на своїх сторінках фрагменти роману. Літературний редактор видання Губерт Шпігель назвав твір «образливим, свідоцтвом ненависті». Такої самої думки притримується й Анетт Вогт, яка працює в Макс-Плактському інституті Берліну: «Німцям слід бути більш обережними. Ми не повинні забувати про своє минуле. Це стосується й Мартіна Вальзера, оскільки він несе відповідальність перед суспільством». Більшість оглядачів, у свою чергу, вважають, що письменник, користуючись своїм авторитетом, просто хоче довідатися, «наскільки далеко він зможе зайти з темами, які стосуються минулого Німеччини».

Сам автор повністю відкидає подібні обвинувачення. 75-річний Мартін Вальзер наполягає, на тому, що в його новому романі взагалі немає ніякого головного героя-єврея. А всі припущення щодо антисемітизму, письменник вважає вигадкою газет. Тим паче, у інтерв'ю «ВВС», він розвинув тему присутності почуттів любові та ненависті в літературі: «Ненависть ніколи не може бути мотивацією для письменника. Любов — ось істинна сила. І я можу писати, спираючись лише на це почуття. А роман, створений мною, є нічим іншим, як нещасливою любовною історією, яка розповідає про стосунки автора та його критика». Крім цього, автор заявив, що читачам подобається його творчість, про що свідчать численні листи, адресовані йому. В цьому з Вальзером важко не погодитися — його ім'я стоїть поруч iз такими літературними грандами Німеччини, як Гюнтер Грасс та Генріх Бьолль (обидва лавреати Нобелівки). Розшукується письменник За матерiалами Iнтернет-видань пiдготував Iгор ОСТРОВСЬКИЙ, «День»
Британська розвідувальна служба MI5 оголосила про конкурс на вакансію штатного письменника. Переможцю доручать написати історію служби: вперше за час її існування автору нададуть повний доступ до архівів та персоналу MІ5. Дата публікації запланованої праці — далекий 2009 рік. Напевно, передісторією інтересу спецслужби до письменників можна назвати низку курйозів, внаслідок яких розкрилося багато секретної інформації.

Два роки тому в мережі Інтернет з'явився документ, який мав назву «Діяльність лівійської розвідки у Сполученому Королівстві» і містив дані спостереження за офіцерами лівійської розвідки (американський веб-сайт Cryptome). Він розкривав цілий ряд секретних агентів служб MI6 і MI5, які діяли в Лівії, і класифікувався як Top Secret Delicate Source UK Eyes A. Категорія секретності UK Eyes Alpha означає, що документ не можна показувати навіть спецслужбам союзників, таким, як американське ЦРУ.

За словами власника сайту, на якому було опубліковано документ, інформацію прислали анонімно. Звинуватили у події колишнього офіцера МI5 Девіда Шейлера, який уже був втягнутий у скандал стосовно витоку інформації про британських секретних агентів у Лівії. Сам Шейлер заперечував свою причетність до даної історії, але погодився з тим, що йдеться про найсерйозніший витік за всю історію служби державної безпеки. Трохи пізніше ноутбук iз інформацією агента МI5 було украдено в центрі Лондона у вестибулі станції метро «Паддінгтон».