Небесні квіти у склі
У Львові триває Міжнародний симпозіум
Цьогорічний Міжнародний симпозіум гутного скла — одинадцятий за ліком, і організатори говорять про нього як про ювілейний, позаяк рівно 30 років тому, 1989-го, вперше відбувся такий захід.
Розпочався симпозіум у Києві — виставкою в Національному музеї декоративного мистецтва. Експозиція складалася з двох частин — колекції Музею скла (збірки симпозіумних робіт) і показу творів художників з Литви, Латвії та Естонії. А кілька днів тому учасники симпозіуму приїхали до Львова, аби продовжити роботу, і передовсім — в гарячому цеху.
Наша газета уже розповідала про програму львівської частини цього потужного заходу (публікація «Прозоре диво» у «Дні» №181-182 за 4—5 жовтня ц. р.).
За словами директора львівського Музею скла, керівника кафедри художнього скла Львівської академії мистецтв Михайла БОКОТЕЯ, в межах форуму щодня на базі ЛНАМ на гутній печі працюють світової слави склярі з 20 країн. До слова: температура скла в гутній печі — 1100°С! Про це написав на своїй ФБ-сторінці один із учасників форуму Андрій Чижов.
А крім роботи на печі, художники проводять ще лекції та презентації. Також у програмі симпозіуму — кілька виставок, де будуть представлені як роботи гуру скляних справ, так і митців-початківців.
Відкриє експозиційну практику симпозіуму персональний показ 9 жовтня в Музеї скла, де публіці продемонструють твори відомого французького художника словацького походження Яна ЗОРІЧАКА. «Ця виставка — один із найважливіших пунктів програми нашого симпозіуму», — говорить Михайло Бокотей.
Художнику 75 років. Народився у Словаччині. Вищу освіту здобував у Чехії. Ще замолоду переїхав до Франції, де живе й дуже успішно працює майже півстоліття.
Ян Зорічак — автор більш ніж вісімдесяти персональних виставок у Франції і за її межами. Відомий у світі тим, що створює у своїх роботах особливий, безмежний світ. Один із активних учасників феномену, який здобув назву «рух студійного скла».
Твори майстра входять до найвагоміших і найцінніших колекцій сучасного художнього скла — в Музеї декоративного мистецтва (Лувр, Париж), музеях скла в США, Данії, Німеччині, Японії, Іспанії, Китаї та Україні (у Львові).
Як зазначає сам автор, він намагається відобразити у склі небесні квіти. «Ми не можемо йти за ними, збирати їх або посадити. Але я думав про них, і я їх створив. Кожна квітка — вертикаль, і всі вони сходяться в центрі Землі. Якби ви поглянули на них із Всесвіту, то Земля виглядала б небесною квіткою...» — говорить Ян Зорічак.
Михайло Бокотей нагадує, що виставку творів корифея світового склярства Яна Зорічака вже вдруге представляють для українських поціновувачів мистецтва скла, і вдруге — у Львові: «Вперше львів’яни та гості міста мали змогу насолодитися чистотою оптики авторських композицій художника 1995 року, і ця експозиція стала однією з найбільш відвідуваних в історії Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького».
Попереду — ще кілька виставок за програмою XI Міжнародного симпозіуму гутного скла у Львові. 10 жовтня у PM Gallery (вул. Коперника,17) покажуть колекцію міжнародних симпозіумів «E-Glass: РЕТРОСПЕКЦІЯ» (Польща, Чехія); 11 жовтня у Галереї ЛНАМ (вул. Кубійовича, 38) відбудеться виставка молодих українських художників #glassUA, а на підсумок форуму, 14 жовтня, великий показ традиційно представлять у Національному музеї імені Андрея Шептицького. В експозиції (знову ж таки, за традицією) — роботи, створені під час симпозіуму. Згодом ця збірка поповнить фонди Музею скла у Львові.
І насамкінець — ще кілька слів із ФБ-допису художника Андрія ЧИЖОВА: «Чи це не магія, коли майстер-склодув або художник-скляр стоїть у метрі від жерла Кракатау і ліпить з тої лави вазочку?! Художнє скло — це унікальні речі, це неповторно і ні з чим незрівнянне. Бачити, як воно народжується, — у 83 рази крутіше, ніж подивитись Джокера з Хоакіном Феніксом... Нині півсотні митців із усього світу приїхали у Львів на XI International Blown Glass Symposium in Lviv, і щодня 5—15 жовтня з восьмої ранку працюють біля печі. Під час симпозіуму двері Академії відкриті для всіх! Сказати, що я раджу це побачити, — нічого не сказати. Тому вйо дивитись на ці чари! Феї серед нас!»
