Нова оправа, або Погляд із віддалі

Іван Айвазовський, Петро Кончаловський, Давид Бурлюк, Архип Куїнджі, Ілля Рєпін, Зінаїда Серебрякова, Володимир Боровиковський — такі імена-перлини представлено у проекті «Народжені Україною. Погляд із віддалі». Всі полотна — із фондів Київського національного музею російського мистецтва, де й експонується виставка.

— Це погляд на нашу культуру та історію під новим кутом зору. Глядачі зможуть сприймати представлені твори не лише як взірці російського мистецтва, а й як частину української культурної спадщини. Художники, твори яких можна побачити, такі ж українці, як Вінсент ван Гог — голландець. Ван Гог майже все життя пропрацював у Франції, він є класиком французької школи живопису, — запевняє Галина АЛАВЕРДОВА, куратор проекту, завідувач відділу науково-дослідної роботи КНМРМ. — В експозиції представлено близько 70 робіт, створених із XVIII до XX століття.

Відкривають виставку портрети аристократів, написані митцями Володимиром Боровиковським і Дмитром Левицьким.

— Обидва художники родом із Полтавщини. Боровиковський — син іконописця, Левицький — син гравера Києво-Печерської друкарні та священика Григорія Левицького, — розповідає Г. Алавердова. — Художники приїхали в Росію, як і багато інших, щоб учитися. Боровиковський і Левицький приїхали до Петербурга зрілими, досвідченими людьми. Вони розмовляли українською, їхня адаптація до життя в російському суспільстві була складною. В обох випадках знайшлися покровителі, які забезпечили для них середовище з комфортними умовами праці. Боровиковський та Левицький написали полотна, які стали вершиною портретного мистецтва XVIII століття, як російського, так і українського.

Деякі картини майже вперше виставлені в музеї. Наприклад, два твори Афанасія Размаріцина, котрий народився в Одесі. Це — невеликі роботи «Голова селянки» і «Голова селянина». Є класичні полотна, які люди знають давно. Зокрема, «Гарба у полі» та «Бурхливе море днем» Івана Айвазовського. Гіпнотизує темна «Ніч на Дону» Архипа Куїнджі, котрий родом із Маріуполя.

Тихий день у селі застиг на пейзажі Іллі Рєпіна «Українська хата». «Рєпін перебуває за межами будь-яких дискусій. Бачив каталог одного з музеїв Фінляндії, де переконують, що це — видатний фінський живописець, і сперечатися складно», — усміхається перший заступник міністра культури України Ігор Лиховий. Деякі сюжети екзотичні, художники малюють пейзажі Самарканда і «передових людей» Алтаю, сценки з життя в Європі. Сум і тривога в картині «Емігрант» Давида Штернберга, котрий народився в Житомирі, навчався у Парижі й помер у Москві.

— Цивілізований світ не дуже ідентифікує нас, — переконаний президент Фонду культурних ініціатив ArtHuss Костянтин КОЖЕМ’ЯКА. — Національна самоідентифікація в культурі зазвичай слугує основою національної ідеї. І потрібно щодня опікуватися мистецтвом, якщо є бажання жити в благополучній країні...

На відкриття виставки прийшли художники різних поколінь, бізнесмени, меценати, діячі культури.

— Із митців, чиї твори тут експонуються, мені близька Зінаїда Серебрякова. Захоплююсь її картинами. Приваблює вишуканість ліній, сонячні фарби, жіночність. Щось зворушує серце. До речі, не знала, що майстриня родом із Харківщини, — ділиться враженнями співробітник Літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини Олена ГЛУБОКА. — Зручно, що на текстівках зазначено місце народження митців. Так можна оцінити широку географію художників, представлених у проекті.

Виставка Музею російського мистецтва мотивує до важливих дискусій. Утім, працівники закладу вже планують новий амбіційний проект. Галина Алавердова хоче підготувати виставку творів російських художників, які переїхали в Україну й «асимілювались», як, наприклад, Тетяна Яблонська...

Проект «Народжені Україною. Погляд із віддалі» у Київському національному музеї російського мистецтва триватиме до кінця березня.