Олег БЛОХIН: «Ми їдемо до Німеччини боротися»

9 червня в Німеччині стартує 18-й чемпіонат світу з футболу. Вперше в фінальному турнірі бере участь національна збірна України. У переддень чемпіонату головний тренер команди Олег Блохін відповів на запитання кореспондента «Профиля» Андрія Михайлова. Пропонуємо вашій увазі цей матеріал із незначними скороченнями.

— Олег Володимирович, в якому стані збірна України підходить до першого у своїй історії фінального турніру чемпіонату світу?

— Саме попадання до фінальної частини чемпіонату світу — це вже велике досягнення нашої команди й нашої федерації футболу, яка забезпечила збірну всім необхідним для повноцінної підготовки. На жаль, федерація не може вирішити головну нашу проблему — кадрову. Я маю на увазі й травму Федорова, і травму Шевченка, і відсутність правого захисника гідного рівня, який за три роки моєї роботи в збірній так і не з’явився в українському футболі, і те, що на останніх зборах у Туреччині довелося працювати з командою у складі 14 чоловік. Ми, напевно, є єдиною збірною, яка готувалася до чемпіонату в таких кадрових умовах. І жодна команда не залучатиме до своїх лав гравців молодіжної збірної, які зараз грають у Португалії на чемпіонаті Європи, а нам доведеться.

Але хоча перспективи виглядають не дуже райдужно, ми їдемо до Німеччини боротися. Перше завдання, що стоїть перед нами, — це вихід із групи, а подальші цілі — просунутися якомога далі на стадії плей-офф. На зборах збірної я сказав хлопцям, що буде соромно приїхати на чемпіонат і не вийти з групи, програвши всі матчі. Ми не маємо права виглядати слабкою командою перед нашими вболівальниками, перед всією нашою країною. І я можу сказати одне: як і у відбірному турнірі, команда битиметься в кожній грі. А психологічне хвилювання, звичайно, буде — в певних рамках. Коли я виходив на матчі з «Баварією», шнурки зав’язати не міг — так руки трусилися. Але зовсім не від страху — від передстартового хвилювання. Що було далі — уболівальники пам’ятають.

— Що скажете про суперників із групи і про підготовку до турніру?

— Ми добре вивчили своїх суперників: переглянули по вісім годин відеозаписи їхніх матчів, мої помічники Олег Кузнєцов і Володимир Веремеєв дивилися «в ділі» Саудівську Аравію та Іспанію. У нас є повна інформація, і ми готуємося. Природно, план на гру з Іспанією буде не таким, як на Туніс. Відповідно, і суперників у товариських матчах ми підібрали з розрахунку, щоб вони за своєю ігровою манерою в тій або іншій мірі нагадували когось із наших суперників — скажімо, Італія схожа на Іспанію, а Лівія — на Туніс. Але головне для нас — це награти ігрові зв’язки, а результат товариських матчів не буде мати для мене ніякого значення. І прошу врахувати, що всі команди з нашої групи боротимуться за вихід до 1/8 фіналу. Ніхто не буде хлопчиком для биття, в тому числі і Саудівська Аравія, яка зараз програє всім поспіль. А у мене одне головне бажання — щоб наша команда не зазнала більше нових втрат до старту чемпіонату світу.

— Одне з важливих питань — стан Андрія Шевченка. І фізичний, у зв’язку з його травмою, і моральний — у зв’язку з переходом із «Мілана» до «Челсі». Чи вплине все це на його виступ на чемпіонаті?

— Щодо його травми ви знаєте — лікарі заборонили йому на два тижні будь-які навантаження, природно, з останнього підготовчого циклу збірної він випадає і приєднається вже у самий переддень турніру. Але ми сподіваємося на його майстерність і професіоналізм, та й бували у нього травми і гірше. Щодо переходу до «Челсі», я не бачу особливих проблем для справжнього професіонала у сенсі зміни обстановки. Ось Баллак перейшов до того ж «Челсі» і чудово готується до чемпіонату світу.

— Ви двічі брали участь у чемпіонатах світу як гравець. Що складніше — бути гравцем чи тренером?

— Думаю, що тренеру складніше. Футболісту що — за нього про все думають: костюм дали, літак, готель, харчування — все замовлено, тренування побудовано, тільки грай. А у тренера головного болю повно: програму підготовки вибудувати, товариські ігри підготувати, з федерацією футболу розмовляти. Адже тренер відповідає не за себе, а за всю команду і за результат — перед армією вболівальників всієї країни. Травми футболістів — також проблема тренера. І в плані емоцій футболісту на полі простіше — тренеру на лаві сидіти, переживати, — важко.

— Якими ви бачите ваші власні перспективи після чемпіонату світу?

— Про це говоритимемо після закінчення чемпіонату. До цього часу закінчується термін мого договору з президентом Федерації футболу України Григорієм Михайловичем Суркісом — будемо розмовляти, думати. Пропозиції найрізноманітніші у мене є. Зі збірної України після чемпіонату світу підуть багато гравців — це об’єктивно. Із кого створювати нову команду — це одне питання. А друге питання — які завдання ставитимуться керівництвом перед збірною. Адже ми вже чогось досягли, відповідно, й цілі будуть високими. На мій погляд, багато що залежатиме від виступів молодіжної збірної та від того, зроблять суворішим ліміт на легіонерів у чемпіонаті України чи ні.

— Чи не побоюєтеся ви, що судді будуть ставитися до України, новачка чемпіонату, суворіше, ніж до інших команд?

— Ну, тут ми все одно вплинути не зможемо — все залежатиме від кваліфікації арбітрів. Адже ми не єдині новачки на чемпіонаті, та й у Європі нас вже добре знають і поважають. Принаймні, у відбірному турнірі у мене претензій до суддівства не було.

— Які з команд-учасниць є, на ваш погляд, головними фаворитами чемпіонату світу?

— Я гадаю, що насамперед це Бразилія. Хороша команда в Італії — їм до снаги виграти чемпіонат. Господарі турніру — німці — мають нормально виступити. Не можна скидати з рахунку також Аргентину і Англію. А ще мені здається, що на чемпіонаті «вистрілить» і дійде, скажімо, до півфіналу якась із африканських команд. Сюрпризи неодмінно будуть.