Олег БЛОХІН: «Усі свої голи я вже позабивав»

З 1988 року він тренував грецькі клуби «Олімпіакос», «ПАОК», «Іонікос», досконало вивчив грецьку мову. Нещодавно Олег повернувся з Греції, де недовго був наставником «ПАОК». Про причини розлуки з грецьким клубом і розповідає Олег.

РОКІРОВКА — НЕ ШЛЯХ ДО УСПІХУ

— Я повернувся, і тепер працюватиму виключно у Верховній раді. Моє звільнення з «ПАОКа» не стало для мене несподіванкою. Вийшло так, що колишній тренер, який займався командою два роки і дещо для неї зробив, не зійшовся характером з керівником клубу. Його вирішили прибрати і, аби заспокоїти футболістів, знайшли «змінника» — чоловіка з ім’ям. Ним виявився Блохін. Тижнів за два-три я зрозумів, що господарі зробили просту рокіровку. Через 45 днів народ збунтувався й зажадав повернути попереднього тренера.

— Олегу, після вашого перельоту з «Громади» в Грецію багато хто чекав, що ви здасте депутатський мандат, а місце в партійному списку посяде досвідченіша в політиці людина. Ця партія — ваш ідейний вибір?

— Ви розумієте — я не мав наміру йти в політику. Проте в мене був «творчий простій»: пішов з «Іонікоса», не міг знайти роботу. І тут надійшла пропозиція Лазаренка про те, що його партійному списку потрібне моє ім’я. Я не шкодую про зроблене, ці вибори допомогли зрозуміти українське життя, від якого я був відірваний.

— Тепер ви виявилися двопартійцем — вступили в «Громаду», так і не вийшовши з компартії. Подейкують, ви до останнього часу платили внески?

— Так, я вже грав в Австрії і все віддавав партвнески, причому валютою. Коли почав працювати у Греції, дізнався, що Союз розвалився, але з партії так і не вийшов. Партквиток у мене досі лежить.

— Вас відправили в Австрію й не залишили працювати в «Динамо» через конфлікт із Лобановським?

— Мені було прикро, що мене не залишили в «Динамо». І причини я не знаю досі й не можу зрозуміти, який у мене конфлікт із Валерієм Васильовичем. Ми обидва — чоловіки з сильними характерами й дечого досягли разом: двічі Кубок кубків вигравали. І після того, як я прослужив у «Динамо» 20 років, для мене не знайшлося в клубі тренерського місця. Пропонували піти у спорткомітет — чиновником бути, стільці просиджувати.

— Інколи, приїжджаючи в Київ із Греції, ви говорили, що хотіли б залишитися і працювати в українському спорті. Чи не зашкодив вашим планам конфлікт двох відомих гімнасток — вашої дружини Ірини Дерюгіної та Людмили Турищевої, дружини колишнього спринтера й міністра спорту Валерія Борзова?

— Це конфлікт Іри, і вона вирішила, що розбереться сама. Я їй сказав: не втручатимуся, поки не попросиш. А з Борзовим у мене нормальні стосунки.

РОЗСАДИТИ ФУТБОЛІСТІВ ІЗ ГІМНАСТКАМИ НЕ ВДАЛОСЯ

— Ваш шлюб із Дерюгіною підтримав добру динамівську традицію — ви, Буряк, Бессонов, Литовченко дружно і практично водночас одружилися на гімнастках.

— Так, мати Іри — Альбіна Миколаївна, нас дуже старанно розсаджувала — подалі від її учениць. Але це не допомогло. Дівчата в гімнастиці вродливі, а ми — весь час у роз’їздах, на зборах, ніколи з дівчатами зустрічатися. А тут вдалий випадок: разом з гімнастками, на змаганнях опинилися. Результат — чотири спортивні родини.

— При мамі й бабусі — гімнастках, ваша дочка не пішла в спорт, а вирішила стати співачкою, записала свій перший диск із трьох пісень. Вас це влаштовує?

— Це її особисте рішення. Авжеж, добре було б, якби Ірина й Альбіна Миколаївна переконали її займатися гімнастикою, але дочка відразу сказала, що в спорт не піде.

— Ви як і раніше дружите з гравцями своєї динамівської команди?

— Найчастіше спілкуюся з Льонею Буряком. 13 років ми жили в одній кімнаті, «пахали» разом на тренуваннях — це забути неможливо, тож ми досі й дружимо.

— Ще будучи діючим гравцем, ви написали чотири книжки про себе і про футбол. Одна з них називалася «Гол, який я не забив». Тепер він вам вдався?

— Сьогодні, у 46 років, я зрозумів, що нефутбольне, нормальне життя пройшло повз мене. Понад 20 років я мотався по готелях, об’їздив майже весь світ. А що, крім роботи, я зміг побачити? Тепер мені хочеться просто жити — відпочити, пограти в теніс, почитати книжку, поїхати на море. У мене є родина, підростає дочка. Як і раніше я не кидаю тренерську роботу. Всі свої голи я вже позабивав.

Підготовлено за матеріалами спортивних новин із мережі Інтернет

№190 06.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»