Переконливо!

Футбол, в який грали минулої суботи в Донецьку місцевий «Шахтар» та київське «Динамо», був більшим за просто спортивну гру. Стандартні дев’яносто хвилин матчу мали дати відповіді на запитання, що накопичувались ще з жовтня минулого року. Головне з них: чи справді в Донецьку створено футбольний суперклуб, якому лише нещасливий збіг обставин на махінації ворожих сил не дають досягти турнірних вершин? Щоб краще зрозуміти глибину цього запитання слід почати із обставин, які мали місце напередодні.

УВЕРТЮРА

Після осінньої частини чемпіонату «Шахтар» йшов на першому місці і випереджав «Динамо» на три пункти. Причина була очевидна — динамівці грали восени на два фронти: окрім внутрішніх змагань київська команда мала ще й груповий турнір Ліги чемпіонів. У «Шахтаря» таких проблем не було, бо із єврокубків цей клуб традиційно вибуває на початку вересня. Особиста зустріч команд у Києві закінчилась унічию і нічого не прояснила через скандальні обставини навколо гри, створені некваліфікованим суддівством. Взимку обидві команди запросили групу нових футболістів, причому київські новачки, принаймні за іменами, виглядали сильніше.

На старті другого кола «шахтарі» без проблем обіграли дві інші команди з Донецької області, які вже багато років справно поступаються більш сильним землякам. Коли ж довелося виїхати до сусідньої Дніпропетровської області, лідери чемпіонату раптом втратили всі свої переваги, які були так помітні в іграх із земляками. У підсумку дві поразки від «Дніпра» та «Кривбасу» і втрата першого місця у таблиці.

Динамівці теж почали не дуже впевнено, не зумівши виграти вдома у сімферопольської «Таврії». Згодом команда показала характер, виборовши три очки у двобої із донецьким «Металургом», який із «Динамо» грає традиційно краще, ніж із «Шахтарем». А події, що передували матчу киян у Маріуполі, прикладів у вітчизняній футбольній історії взагалі не мають. Безнадійно програвши сусідам із Донецька, команда «Іллічівець» із Маріуполя якраз перед грою із «Динамо» одержала поповнення із команд, яким щойно програла. Причому гравці прийшли не абиякі: колишні й нинішні гравці національної збірної України в особі Цихмейструка, Закарлюки і Щищенка. Разом із досвідченим воротарем Нікітіним новобранці одразу зробили «Іллічівець» однією із найсильніших команд вищої ліги. Але і це не допомогло зупинити «Динамо».

Отже, кияни перед грою у Донецьку мали два напружених поєдинки із командами цього регіону в яких заслужено перемогли. Господарі поля до зустрічі з «Динамо» нічим, окрім звичних вже гучних заяв, не відзначились. Все мала вирішити гра.

ВИДОВИЩЕ НЕ ДЛЯ ВСІХ

Центральну гру весняної частини чемпіонату України не показав жоден із всеукраїнських телеканалів. Формально причиною була відмова донецької телекомпанії поступитися правами на трансляцію гри «Шахтар» — «Динамо». Реально ж маємо місце із незрозумілим проявом амбіцій. На словах керівники ФК «Шахтар» за розвиток українського футболу. Що ж тоді заважало президенту ФК «Шахтар» попросити донецький телеканал дозволити транслювати гру претендента у чемпіони на всю країну? Немає сумніву, що телеканал не відмовив би такій шановній людині, як Ринат Ахметов. Як видно, прохання такого не було. Ніби відчували керівники «Шахтаря», що показати на всю Україну їм не буде чого.

Переповнений стадіон у Донецьку, який зненацька перейменували з «Локомотива» у «Олімпійський», став свідком захоплюючого футбольного видовища. На щастя, арбітр на прізвище Кран не дав приводів сумніватися у своїй кваліфікації. Гравці «Шахтаря», які за звичкою почали з перших хвилин кидатися на суддю, поступово це безперспективне заняття облишили. Тим більше, що нападати на ворота «Динамо» у них не дуже виходило.

Створена німецьким тренером Шустером команда вкотре показала свою безпомічність у нападі. За перші півгодини гри київський захист мав клопіт хіба що із слизьким від дощу полем. Хоча нервозність відчувалася. Особливо у діях молодого захисника Яценка. Атаки господарів мав організовувати серб Вукич, а завершувати румун Маріка. Обох щільно прикрили динамівці. У гостей в атаці теж небагато виходило. Відсунутий на лівий фланг Белькевич був помітний ще менше за Вукича. Кияни відверто грали від оборони, чекаючи шансу забити. І ці шанси з’явилися. Спочатку воротар «Шахтаря» Плетикоса «проспав» удар Верпаковскіса у ближній кут, а згодом Тимощук помилився і вивів на ударну позицію Діого Рінкона, який зробив рахунок 0:2 на користь «Динамо».

Стало ясно, що тактика динамівців більш продуктивна. І хоча «шахтарі» таки відіграли два м’ячі після точних ударів Левандовського і Тимощука, контратаки гостей продовжували давати результат. Із трьох контрвипадів динамівців два завершились голами Леко та Черната. Тіж самі три моменти у «Шахтаря» не без допомоги Шовковського змарнували Воробей та Брандао.

ФІНІШНІ ПЕРСПЕКТИВИ

Більш ніж переконлива перемога «Динамо» з рахунком 4:2 не тільки збільшила відрив чемпіонів від «Шахтаря» до чотирьох очок, а й поставила під сумнів друге місце донеччан. Ті ж самі чотири очки тепер відділяють «Шахтар» від «Дніпра», який може поборотися якщо не за чемпіонство, то за друге місце, яке дає путівку до наступної Ліги чемпіонів.

Тренери «Динамо» і керівництво клубу одразу після виграшу у «Шахтаря» почали запевняти, що вся боротьба за чемпіонський титул попереду. Реально ж розклад десяти турів, що залишились, практично гарантує динамівцям черговий комплект золотих нагород чемпіонату України. Причому цілком заслужений.