Перша приватна галерея в Києві відзначила 25-річний ювілей

Свято  вдалося таким велелюдним, що навіть передбачливо було винесено  іменинниками за межі такого знайомого київським художникам і відвідувачам «Триптиха»  затишного приміщення галереї  на  Андріївському узвозі.  Цього разу гостей приймав Центр мистецтв «Шоколадний будиночок».  Але і його просторі зали заполонило так багато охочих привітати  ювілярів, що  складно було дістатися до виставлених робіт. Воно й зрозуміло, за чверть століття друзями «Триптиха» стали сотні людей:  когось галерея відкрила як художника, хтось відчув смак до колекціонування творів мистецтва, повіривши доброзичливим, професійним порадам його співробітників, а багато хто не уявляє собі прогулянки Андріївським узвозом, щоб не завітати до «Триптиха» на філіжанку кави, погортати свіжі  каталоги, дізнатися новини про минулі пленери,  міжнародні вернісажі.

Але про все по черзі. Адже на днях народження належить згадувати всіх причетних до цієї події людей?..  Висловлюючись метафорично, почну з батьків.

1988-й рік. Усі, хто тоді  був у свідомому віці, пам’ятають, що це був за час. Солодкий запах свободи, а ще — «перебудови і гласності»! І  одночасно болісні пошуки себе. Спроби адаптуватися в незнайомій, але такій ваблячій дійсності. П’ятеро талановитих художників (Олександр Миловзоров, Володимир Ісупов, Наталія Пікуш, Неллі Ісупова та Ніна Лапчик) були не винятком. Лише,  напевно,  більш ризиковими, ніж їхні колеги. Вони підтримали майже фантастичну ідею свого лідера  Олександра Миловзорова, і в Києві народилася перша приватна галерея «Триптих».  Спочатку в їхній задум мало хто вірив, але через 10 років (!)  існування  Фонд «Відродження»  підтримав один із проектів, і життя стало налагоджуватися.

А через рік у галереї з’явився новий директор — сьогодні відома всім художникам і галеристам  Києва, ініціативна і до того ж володіюча цілком певним чуттям  на  неординарних  осіб, — Тетяна Савченко. Колись, в інтерв’ю, вона сказала мені, що «Триптих», без перебільшення, — справа її життя. І справді:   Тетяні  вдалося галерею декоративно-прикладного мистецтва поступово переорієнтовувати на експонування сучасного живопису, скульптури, графіки, фотографії. Причому, без усілякого «галасу». Правда, віддала цьому десять із гаком років. Крім усього іншого, «Триптих» обріс привабливими традиціями, і став вельми популярним у середовищі столичної інтелігенції.

Я не могла не згадати всіх цих  чудових людей у день 25-річчя галереї, тому що без них такого  стильного,  іронічного, інтелігентного  персонажа як «Триптих» (а це живий організм, повірте!) на Андріївському узвозі просто б не існувало. Сьогодні в кожного з них свій шлях, але нинішній власник  культової галереї бізнесмен і видавець Юрій Комельков зі своєю молодою сміливою командою прагне успадковувати  укорінені роками традиції. 10 років тому, коли він прийшов у «Триптих», перше, що зробив — змінив інтер’єр галереї, «переодягнув» її в сучасне вбрання.  Видав унікальну монографію «Декоративне мистецтво України XX сторіччя. 200 імен». За цією ж назвою  пройшов вернісаж  в Українському домі, який  відвідала делегація ЮНЕСКО, запропонувавши  представити проект  у  своїй  штаб-квартирі в Парижі.

Юрій Комельков згадує, що до столиці Франції тоді, 2004-го,  повезли 600 робіт. І ця виставка була названа кращим арт-проектом за 30 років! А держсекретар США Кондоліза Райс, отримавши в подарунок від Євгена Марчука (у той час секретаря Ради національної безпеки й оборони нашої країни) каталог «200 імен», зауважила, що ця книга — перший проект за всі роки незалежності України, імідж, що позитивно позиціонує  її.

Потім була серія чудових каталогів українських художників: Івана Марчука, Анатолія Криволапа, Володимира Будникова, Олексія Малих, Ігоря Єлисєєва, Олександра Бабака, Леоніда Берната.  Вдалим експериментом став і фотоальбом Костянтина Доніна «Кадр за кадром: Кіра Муратова» — документальне спостереження за зйомками гучного фільму «Два в одному». Все це, поза сумнівом, посилювало авторитет галереї в професійному середовищі, підстьобувало амбіції художників до участі у вернісажах та інших акціях (як, наприклад, плідні творчі пленери) «Триптиха».

До дня святкування 25-річчя галереї Юрій Комельков також приготував  унікальний сюрприз художникам. Він оголосив, що українські діячі мистецтв  — учасники фундації «КультАура» — вирішили створити електронну бібліотеку сучасного мистецтва та заснувати масштабну арт-премію.

До громадської ради фундації «КультАура» ввійшли: її ініціатор і власник галереї «Триптих» Юрій Комельков, рок-музиканти  Олег Скрипка та Олександра Кольцова, режисер Влад Троїцький, директор Київського національного  музею російського мистецтва Юрій Вакуленко, арт-куратор Олеся Авраменко, художник Анатолій Криволап, видавець Надія Шаламова, ректор  Київського інституту музики імені Р.М. Глієра Олександр Злотник, лікар і громадський діяч Ольга Богомолець, головний редактор телеканалу «Інтер» Антон Нікітін, засновник і керівник «Культурного проекту» Наталія Жеваго, кінопродюсер Олег Кохан, керівник головного управління культури Київської держадміністрації Світлана Зоріна.

У найближчих планах фундації  — створення електронної бібліотеки  сучасного мистецтва та масштабної недержавної  арт-премії, запуск  інтернет-платформи про культуру та стиль життя,  розробка і втілення системних проектів із розвитку культури.

На вернісажі, присвяченому 25-річчю «Триптиха», було представлено роботи 25 найпопулярніших українських  живописців, графіків, скульпторів — Анатолія Криволапа, Матвія Вайсберга, Івана Марчука, Миколи Білика, Галини Неледви, Владислава Шерешевського, Миколи Муравського, Олексія Владимирова, Олександра Животкова, Леоніда Берната, Бориса Егіазаряна та багатьох інших авторів, що входять до рейтингу ста кращих  художників України.

А багатьом пощастило  стати власниками малюнків  чудового графіка Миколи Муравського,  які автор підписував у їхній  присутності, а його мила асистентка скріплювала  знаменну мить справжньою печаткою: «Галерея «Триптих» — 25». Я також була однією з таких щасливих. І  художня колекція «Дня»  поповнилася роботою відомого кримського  художника.

Якщо підбивати підсумки: свято вдалося. А в газетах у рік створення «Триптиха», 25 років тому, написали б: «Починаються суворі будні...»  Які перша приватна галерея у Києві вже давно перетворила на свято. І для себе, і для нас.