Пластична операція... вулиці

Пам’ятки архітектури, які перебувають на реставрації, накриті не зеленими сітками чи плівками, а ніби запаковані обгорткою для цукерок. Увечері вулиця добре освітлюється, при чому енергозберігаючими лампами. Скрізь чистота й порядок. Для тих, хто втомився і хоче перепочити, — стоять лавки у формі пазлів. На місці Десятинної церкви — геліографіті, створене на основі історичних архітектурних планів та археологічних розкопок. І що головне — вулиця зберігає ту атмосферу та ауру, яка панувала тут 100 чи 200 років тому. Приблизно таким уявляють собі Андріївський узвіз сучасні митці після реконструкції, яка тут запланована. Усі їхні ідеї та задумки зможуть побачити кияни та гості міста 1-3 жовтня у рамках фестивалю «Вулиця ігор — ігри вулиці». Проводять його спільно Гете-Інститут в Україні та Центр сучасного мистецтва «Совіарт».

Ще у травні організатори фестивалю оголосили конкурс на кращий проект щодо реконструкції Андріївського узвозу. Відгукнулося на нього понад 30 учасників із різних міст України і навіть Німеччини. На початку жовтня 11 найкращих ідей будуть продемонстровані громадськості у вигляді виставок, фотоінсталяцій та перфомансів. Як пояснюють організатори фесту, це заклик до влади та громадськості розпочати спільний діалог і разом дійти до одного рішення, як же має виглядати візитна картка Києва — вулиця, яка має більш як тисячолітню історію.

Як відомо, київська влада хоче змінити зовнішній вигляд Контрактової площі та Андріївського узвозу. І за словами першого заступника голови Подільської райдержадміністрації Миколи Лук’янюка, у грудні цього року буде готовий проект реконструкції узвозу. На це з міського бюджету планується виділити 340 мільйонів гривень. Розпочнеться видозміна історичної вулиці навесні. Тут поміняють старі комунікації на нові, зроблять освітлення, облаштують лавочки тощо. Як саме торкнеться реконструкція зовнішнього вигляду самих споруд: чи лишиться тут бруківка або замість неї покладуть асфальт — це поки що невідомо. І поки проект реконструкції не завершений, є час прислухатися до думки громади та митців, як зберегти вигляд вулиці автентичним завдяки сучасним технологіям.

— Андріївському узвозу потрібна не масштабна реконструкція, а всього лиш пластична операція, — зауважила директор Гете-Інституту в Україні Віра Багаліантц. — У нашій країна тема дбайливої та розумної реконструкції історичних пам’яток активно обговорюється ще з середини 70-х років. І ми вже маємо певний досвід, як це робити, використовуючи новітні технології, і готові поділитися ним із Україною. Тому на фестивалі ми хочемо показати, що сучасне мистецтво спроможне робити свій внесок у збереження культурно-історичної спадщини. Наші учасники говоритимуть про обачне оновлення міст за участю громадян. І доповненням до цього стане виставка фотографа Штефана Коппелькамма, який зафіксував одні і ті самі міські панорами Східної Німеччини у 1990-му та через 11 років. Ці зображення і слугують документацією перетворень у багатьох німецьких містах за принципом обачного оновлення. Наприклад, зовнішній вигляд будинків не змінився, а завдяки новітнім методам будівельники залатали тріщини на стінах, або ж проклали біля будинків нову бруківку, яка зовні нічим не відрізняється від старої.

Наразі частина будинків на Андріївському узвозі пройшла реставрацію, тривають роботи з реконструкції Андріївської церкви та Театру на Подолі, а частина споруд у вкрай плачевному стані. Шкодить вулиці й жвавий автомобільний рух, попри те що він тут заборонений, оскільки узвіз є частиною заповідника «Старий Київ». Якщо зараз місцева влада цього не контролює, не факт, що вона змінить свою позицію й після масштабних перетворень вулиці. Тому як виглядатиме узвіз після реконструкції і чи отримає він по-справжньому нове життя, митці навіть бояться загадувати наперед.

— Другий етап майбутньої реконструкції, як і раніше, проходить без обговорення з науковцями та культурними діячами. Знову пропонуються плани фіктивної реконструкції нібито комунікацій. Районні ради не можуть вирішити між собою, кому з них належить вулиця чи окремі будинки. Тому на узвозі панує хаос. Це видно з того, що половина об’єктів Андріївського узвозу знаходиться під сіткою, перебуває у жахливому стані, потребує капітального ремонту чи зносу, — продовжив директор Центру сучасного мистецтва «Совіарт» Віктор Хаматов. — Але найкращий варіант — розумна реконструкція. Тобто спочатку йде обговорення, що треба реконструювати, просто зберегти чи реставрувати, а що взагалі знести й збудувати нову інфраструктуру. І лише після цього починаються конкретні дії. Ми, як представники культури, хотіли б з зберегти дух мистецтва, який тут присутній. Зберегти присутність художників на узвозі, що після всіх тих рейдерських атак дуже важливо, мистецькі галереї, вуличні ятки із сувенірами, театри і музеї.