По всі боки «барикад»

Експозицію «Мистецтво войовничого плаката» розгорнуто у Львівському історичному музеї (площа Ринок, 6), і її автори, Руслан Кошів та Світлана Олексенко, зазначають, що організували такий великий показ чи не вперше в Україні.

«Вивчаючи фонди, побачив, що в нас дуже багато плакатів, зокрема – воєнних часів, – говорив на відкритті виставки керівник відділу науково-освітньої роботи та промоції ЛІМу Руслан Кошів. – От  так і виникла ідея показати через плакат протистояння сил у світових війнах ХХ століття і продемонструвати, відповідно, війну плакатів, оскільки насправді плакат є суттєвим важелем впливу на людську свідомість. Звісно, нам хотілося показати більше. Наразі ж показуємо так, понад п’ятдесятьма одиницями. Можливо, ідея більш розширеної виставки буде втілена згодом і у співпраці з іншими музеями та приватними колекціонерами. Ця виставка – дуже цікава. Також можна порівняти, як змінювався плакатний (графічний і сюжетний) стиль між Першою і Другою світовими війнами».

«Працюючи над виставкою, знайшли для себе дуже багато цікавих речей, – додала завідувачка експозиційного сектору Світлана Олексенко. – Здавалося би, добре знаємо свою збірку, але, як з'ясувалося, фонди мало-таки вивчені. Зазвичай в описі є інформація: «Плакат невідомого автора такого-то періоду такого-то видавництва». А от коли ми почали глибше досліджувати, то знайшли, зокрема, перлини плакатного мистецтва світового значення – Маяковського і Малевича. Якщо загалом подивитися на представлене на виставці, то дуже цікаво спостерігати, як змінювалися персонажі з точки зору агітаційних речей – які тексти вкладалися у їхні вуста. І, що важливо особливо для нас, як поступово наочна агітація (а такою є й плакат) формувала думки населення, як впливала і навіювала ті слова, думки, які потім люди відтворювали. Це стосується, наприклад, плакатів часу російсько-японської війни – бачимо зневагу, з якою зображені японці, а Росія – непереможна! Те саме можна сказати про плакат Малевича, де росіянка несе на вилах австріяка. Отже, в нашій експозиції видно, як імперії маніпулювали людською думкою, скеровуючи у вигідний для себе бік».   

Загалом у фондовій збірці плаката Львівського історичного музею – понад 13,5 тисяч одиниць збереження. А на особливу увагу заслуговують плакати часів Першої і Другої світових воєн, значна частина яких має непересічне мистецьке значення.

На виставці «Мистецтво войовничого плаката» – 52 художні плакати, які дають можливість побачити, як змінювався художній стиль, образотворчі метафори, символи, характер шрифту, техніка виконання, зрештою, процес, етапи розвитку воєнного плаката майже за 50 років з початку ХХ ст.

Організатори  показу звертають увагу відвідувачів на те, що для плакатів російсько-японської та Першої світової воєн характерні сатира, гротеск, коли сторони військових протистоянь висміювали противника, зображали його у викривленому, принизливо-карикатурному світлі. Водночас частина робіт вихваляє подвиги (уявні та реальні) власного війська, окремих його представників. У мистецькому плані значна частина цих плакатів виконана у традиціях російського лубка. Виразними представниками такого стилю були художники-авангардисти Казимир Малевич, Аристарх Лентулов, Володимир Маяковский, Михайло Равіцький.

Водночас європейську традицію карикатури представляли німецькі та англійські художники Циммерманн,  Мессер, Лінден, Еммануель, Амшвейц, Нолтінг –  автори сатирично-карикатурних карт Європи. Графічні зображення на плакатах здебільшого поєднувалися з в'їдливими віршами та описами подій.

Для Другої світової характерний стриманий, мінімалістичний, декоративний стиль плакатного мистецтва, коли на перший план виходить не сюжетна лінія, а пропагандистсько-агітаційний зміст. Художні образи доповнені текстовими патріотичними закликами і гаслами. Це, насамперед, стосується робіт радянських художників Кукриніксів (творчій колектив Михайла Купріянова, Порфирія Крилова та Миколи Соколова), Дмитра Моора (Орлова), Віктора Дені, Миколи Долгорукова, Віктора Корецького та інших. Часто у плакаті цього періоду використовували фотографії, що суттєво відрізняло їх від плакатів першої чверті ХХ ст.
Чотири польські плакати на виставці представляють проросійську (Перша світова війна) та прорадянську (Друга світова війна) пропаганду. Україномовні плакати репрезентують протистояння у Другій світовій війні. Так, плакати художника Валентина Литвененка з віршем Володимира Сосюри та Олександра Довгаля з поезією Тараса Шевченка мають антинацистське спрямування. Той же Сосюра у співпраці з Абрамом Резніченком «викриває» українських націоналістів. Водночас кілька плакатів дивізії «Галичина» та рукописний плакат ОУН передають антибільшовицькі настрої.

Організатори виставки «Мистецтво войовничого плаката» в Історичному музеї сподіваються, що показ зацікавить і львів'ян, і гостей міста.