Посткласичні авторефлексії у Парижі

Культурно-інформаційний центр при Посольстві України у Франції став завершальною виставковою локацією мистецького проекту CAPRIces відомого львівського художника.

Нагадаємо, дві попередні виставки під таким титулом з успіхом відбулися у Києві та Львові. Столиця Франції органічно перейняла цю естафету естетичних інспірацій автора в найбільш відповідному середовищі міста з великою культурною генеалогією.

Інтриги цій події додавала й та обставина, що представленою колекцією картин М. Сидоренко ніби викликав до символічного діалогу класику українського і французького малярства, ставши посередником між традицією та сучасністю. Індивідуалізоване трактування митцем світла і кольору при організації живописного середовища полотен схиляло саме до таких професійних оцінок авторської виставкової концепції.

Михайло Сидоренко працює в режимі трансформованих через індивідуальну чуттєвість імпресій, потоки яких безперервно «атакують» його вразливу на красу натуру. Налаштованість на світлоносний колір локалізує його творчі завдання, відповідно конфігуруючи жанрово-тематичну систему його малярства. Для нового проекту Михайло Сидоренко обрав такі мотиви, коли людина і середовище інтегруються в єдиний лірично-смисловий простір. Сонце, чарівна блакить безкрайньої просторіні, скелясті береги, екзотичні дерева інтуїтивним маневром митця мовби перехоплюють оголену жіночу натуру, «прописуючи» її в метафізичну субстанцію.

Такі парафрази з класикою не є випадковими, оскільки художник крок за кроком виробляє власну стратегію живописання, адаптуючи техніко-виражальні засоби імпресіонізму та експресіонізму до поставлених образних завдань.

За останні роки автор ще більшою мірою захопився у своїй творчості цим «безбережжям» чуттєвого опанування натури. Кожна барва, нанесена на поверхню полотна, уже в самій основі є структурно збагаченою, передаючи напруження «м’язів» схвильованої творчої натури автора.

CAPRIces «відсвічує» поліфонічністю світлоколірних палітр з різними естетичними досвідами, крізь призму екзистенції Михайла Сидоренка — автора, який вкрай тонко реагує на настроєві вібрації руху в житті людини та природи. Виставка його творів вабить численними таїнами в настроях і повітряності Середземномор’я, переданими схвильованим почуттям глибокого лірика й філософа мінливих станів душі в структурі незбагненних сутностей.

З цією виставкою до Парижа повернулася й атмосфера богемних гутірок українських і французьких мистців ще першої половини XX століття, коли уздовж берегів Сени, в Люксембурзькому саду чи на пагорбах Монмартра можна було зустріти Олексу Грищенка, Василя Хмелюка, Михайла Андрієнка-Нечитайла та інших великих українських мистецьких мрійників.

Як і його великі попередники, Михайло Сидоренко — художник сучасного образного мислення — своїм виставковим проектом, підтриманим Посольством України у Франції, нагадав численним відвідувачам про важливу функцію мистецтва як міжкультурної комунікації, як одну з найефективніших форм утвердження високого культурного іміджу України у світі.