Про останні роки життя Наполеона

Нагадаємо, 1815 року Наполеона I Бонапарта заслали на острів Святої Єлени, де він помер 5 травня 1821-го. Упродовж багатьох років вчені висловлюють різні гіпотези щодо причини смерті імператора Франції (у 1804—1815 рр.), видатоного полководця та державного діяча, який заклав основи сучасної Французької держави. Найпоширенішою є гіпотеза про те, що Наполеона труїли миш’яком, лікар ставив діагноз — гепатит, а інші думали, що в нього рак. Проте дослідження вчених підтвердили, що підвищена концентрація миш’яку у волоссі Наполеона спостерігалася і до приїзду на острів.

Сьогодні є можливість за допомогою сучасної торсійної діагностики отримати унікальні відомості про людину в будь-який момент її життя на Землі. Наприклад, торсійною діагностикою підтверджено, що у 1804-му, 1814-му і в 1821 р. вміст миш’яку у волоссі Наполеона становив 23 мг/кг волосся. Це означає, що причина смерті була іншою. Наведемо лише деякі показники торсійної діагностики Наполеона в різний період його життя на острові (див. табл.).

Гомеостаз — це можливість організму підтримувати внутрішнє середовище свого існування. Торсійна діагностика засвідчила, що з 1816 року у Наполеона значно погіршився стан здоров’я. Це помітно за зменшенням гомеостазу організму, за гомеостазом нервової системи, правої великої півкулі головного мозку, за збільшенням електричного опору нервових клітин організму і нервових клітин правої великої півкулі головного мозку.

Патогенне середовище на організм Наполеона не мало вирішального впливу, оскільки кількість вірусів, бактерій, водоростей була дуже незначною. Лише у 1821 році з’явилася велика кількість грибків в організмі — близько 65 мг, при цьому в заворітнику шлунка їх було 62 мг. Раку в Наполеона за життя на острові не було! Зашлакованість організму, наприклад вен, відповідала звичайному забрудненню для людей його віку. Кількість кальцію в кістках значно зменшувалася, і це позначилося на гомеостазі опорно-рухової системи. У 1819 році гомеостаз органів чуття становив 89%, ендокринної, дихальної, серцево-судинної, травної, сечової і статевої систем — 78%, кровотворної та імунної — 67%, опорно-рухової — 34%, а скелета хребта — 16%.

Торсійна діагностика довела, що основна причина погіршення здоров’я Наполеона полягає у вживанні ним привозної води, що містила підвищену кількість самарію, який на той час ще не було відкрито. Згідно із санітарно-токсикологічним нормативам шкідливості за СанПіН 2.1.4.559-96 самарій належить до 2-го класу небезпеки, і граничнодопустима концентрація його у воді становить 0, 024 мг/л. З 1816 року Наполеон вживав воду із вмістом самарію 21 мг/л. Самарій накупчувався в потиличній долі правої великої півкулі мозку. Надмірне вживання самарію призвело до вимивання кальцію і підвищення електричного опору нервових клітин як всього організму, так і передусім потиличної долі, опір яких 05.05.1819 року становив 7,54 Ом. Електричний опір нервових клітин вище за 7,6 Ом є критичним і призводить до порушення провідності сигналів мозку і до смерті.

Вимивання кальцію і порушення роботи правої великої півкулі мозку призвели до малорухливого способу життя. З правого боку кишківника утворилися спайки, що викликали болі. Збільшення концентрації самарію призвело до погіршення стану нервових клітин і зумовило їх прискорене ділення. У людини закладено максимальне ділення нервових клітин — 100. На 12 год. 05.05.1821 року нервові клітини Наполеона пройшли 99-те ділення, а о 14 годині — соте ділення, і в них вже не було резерву для подальшого ділення. О 17 годині 32 хвилин опір нервових клітин сягав 7,6 Ом, серце зупинилося, і душа Наполеона залишила тіло...