Про важливість фаху реставратора

Художній музей у Херсоні — це те місце, куди обов’язково має завітати кожен гість Таврійського краю, не кажучи вже про мешканців міста. Чому? Тому що в колекції музею представлено вишукані роботи, які заслуговують прикрашати не лише регіональні, а й всеукраїнські експозиції. І хоча історія херсонського музею як окремої установи налічує всього 35 років, сьогодні тут зібрано понад десять тисяч оригінальних експонатів. Це твори українського і світового живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, які охоплюють період від XVII століття до наших днів. Кожного дня в музеї діють постійні виставки: «Українське та російське мистецтво XVIII — початку ХІХ стст.», «Іконопис» та змінні експозиції відомих сучасників.  

Нещодавно в Музеї ім. О. Шовкуненка відбулася важлива подія: майстри з Національного науково-дослідного реставраційного центру України Анатолій Безкровний і Дарина Цитович зберегли первозданний вигляд 13 цінних експонатів. Другий рік поспіль візит київських реставраторів відбувся в рамках програми «Збережемо культурну спадщину», яку проводить Благодійний фонд Устина Мальцева.

Про стан раритетних фондів, унікальні експонати та їхню реставрацію як невід’ємну складову життя будь-якого твору мистецтва «День» поспілкувався з головним зберігачем Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка Наталією САВВИЧ.

— Реставрація — це процес, який сьогодні необхідний багатьом нашим експонатам. Однак рівень «хірургічного» втручання у кожної картини різний. Є такі, які треба рятувати негайно, а пошкодження інших можуть бути мінімальні. Для першої категорії ми ведемо спеціальний список, який нині налічує орієнтовно 1700 робіт. Це невеликий відсоток від усієї колекції, — розповідає Наталія Борисівна. — Якщо в музеї є реставратор, він постійно стежить за станом найстаріших фондів, підтримує пошкоджені роботи. Адже сьогодні картина може радувати око своєю красою, а через кілька тижнів помічаємо тріщини на полотні, провисання, відлущення олійних мазків тощо. На жаль, у штаті нашого музею реставратора немає. Втім, завдяки Благодійному фонду Устина Мальцева ми час від часу запрошуємо колег із Києва.

М. ГЛУЩЕНКО. «БАРКАСИ НА УЗМОР’Ї»

— Чи передбачено державну підтримку на реставрацію?

— Так, за бюджетні кошти останніми роками відновлено чимало експонатів. Орієнтовно 30 робіт передавали до Національного науково-дослідного реставраційного центру України. А з філії центру в Одесі до нас приїздила реставратор-кераміст Наталя Мариненко, яка після дослідження колекції відібрала вісім предметів декоративно-ужиткового мистецтва для проведення відновлювальних робіт. Загалом наш фонд у хорошому стані.

А. ПЛАТОНОВ. «МІСЬКИЙ МОТИВ»

— Які найцінніші експонати прикрашають зали музею?

— Якщо говорити про роботи, яким ми допомогли нещодавно, то це передусім картина Івана Айвазовського «Буря вщухає» (1870-ті роки), дві роботи Володимира Орловського — «Пейзаж (етюд)» та «Околиці Києва» (кінець ХІХ ст.), масштабні полотна Євгена Столиці («Берег моря»), Костянтина Крижицького («Сонячний день»). Це справжні перлини живопису майстрів ХІХ століття. Вони вражають багатством кольорів і відтінків, авторськими підходами до традиційних сюжетів. Біля кожного з цих творів можна проводити години, а покинувши музей, довго пам’ятатимеш зображене. Щодо найдавніших експонатів у нашому музеї, то це ікони другої половини XVII століття, створені на Півночі Росії. Іконописці залишилися невідомими, адже в ті часи не заведено було підписуватися під творами. Самі ж картини в задовільному стані, але теж потребують незначного втручання реставраторів. Головне, що всі ці роботи постійно експонують і кожен відвідувач може їх побачити. Тож хочу запросити всіх, хто ще не відвідував наші виставки, завітати до художнього музею. Наші ерудовані співробітники розкажуть чимало цікавих фактів з життя відомих митців, історії творення їхніх картин та про розвиток образотворчого мистецтва на Херсонщині.

Фото надано Музеєм ім. О. Шовкуненка