Програма вже є, з грошима — складніше

За словами Шевчука, передає УНІАН, Держпрограма розвитку Інтернет — це досить великообсяговий документ — «на 100 сторінок», аналогів таких програм, «принаймні в СНД, не дуже багато»: Росія й Білорусь «намагаються розробити» аналогічні. Водночас Шевчук зазначив, що в нього «досить критичне ставлення» до програми, якщо вона не буде підтримана фінансуванням.

Програма розвитку Інтернету розробляється згідно з указом Президента (від 31 липня 2000 року, № 928/2000 «Про заходи щодо розвитку складника глобальної інформаційної мережі Інтернет і забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Інтернеті»). Зокрема відповідно до ст. 2 указу не пізніше, ніж 1 лютого, мала бути розроблена «державна програма розвитку мережі Інтернет в Україні», вона повинна була бути «включена» як «складова частина Національної програми інформатизації». За словами Шевчука, її було написано «дуже непогано», проте надзвичайно слабке її фінансування (5 млн. грн. — 2000 року і 8 млн. грн. — 2001 року) спричиняє те, що ми створюємо «паперові аспекти інформатизації», а «сьогодні необхідно перейти до конкретних проектів». Тим часом надії на надання коштів з держбюджету цього року практично дорівнюються нулю, та й на наступний рік фінансування проектів, що не входять до числа «першої необхідності» виглядає дуже проблематичним, хоча «галочку», може, й поставлять: підтримали, мовляв, але більше грошей немає.

Але чи варто використовувати гроші платників податків для розвитку, в принципі, приватного, хай навіть зі сфери передових технологій, бізнесу? Олег Шевчук каже, що сьогодні важко залучити приватні гроші на розвиток електронного товариства, «реальне фінансування йде від держави та траншів Світового банку». Шевчук зазначив, що «країна не може за приватні гроші створити електронний уряд, інформаційні підрозділи держави». Тому, як сказав Шевчук, «країна має віддавати цьому пріоритет у бюджеті й фінансувати створення електронного уряду, електронних відомств і електронного суспільства».

Як раніше вже повідомляв «День», за різними оцінками в Україні від 320 до 370 тисяч активних користувачів Інтернету й ще близько 300 тисяч тих, хто користується ним час від часу. Найпоширенішою інформацією в українській частині Інтернету, повідомляє Корреспондент.net, є інформація про діяльність суб’єктів господарювання — 47%, інформаційно-довідкові ресурси — 16,6%, інформація розважального характеру — 14,8%, інформація про діяльність науково-дослідних установ, навчальні заклади різного ступеня акредитації — 4,4%. На 6% серверів розміщуються електронні версії засобів масової інформації. Інформація про діяльність органів державної влади й урядові організації розташована на 1,3% серверів. 66% користувачів мережі Інтернет в Україні — чоловіки. 61% користувачів мають роботу, частка студентів становить 32%, повідомляє Інтерфакс-Україна результати дослідження. Згідно з дослідженням, проведеним TNS — Socis Gallup Int. Ukraine, в семи найбільших містах України, де зосереджена найбільша кількість користувачів Інтернет, 75% користувачів українського Інтернету — молоді люди віком до 30 років, повідомляє Інтерфакс-Україна. Група користувачів з 19 до 25 років становить 34%, а з 11 до 18 років — 21%. 58% користувачів мають середній сімейний дохiд, а 34% оцінили свій рівень сімейного доходу як низький або нижчий за середній. Вищий за середній дохiд мають 7% користувачів українського Інтернету.

Восени 2000 року в Україні функціонувало близько 32 тис. хостів; а в зоні .UA було зареєстровано близько 11 тис. доменів. Найрозвиненішими, з точки зору Інтернет-послуг, є Київ, Донецька, Дніпропетровська, Харківська та Одеська області. Найменш розвиненими — Хмельницька та Волинська області.

Неформально український сегмент мережі Інтернет почав свій розвиток з кінця 1990 року, а офіційно домен .UA зареєстровано в грудні 1992 року. Середньорічні темпи розвитку мережі Інтернет у світі становлять 50–55%, а її українського сегмента — на рівні 40%.

ДО РЕЧІ

До Указу Президента від 22 квітня 1998 року, який забороняв усім провайдерам, окрім «Укртелекому», «Інфокому» та «Укркосмосу», вихід до зарубіжних мереж передачі даних, можуть бути внесені поправки. Про це в інтерв’ю «Експерт-центру» (www. expert.org.ua) повідомив начальник Управління інформаційних технологій секретаріату Кабінету Міністрів Володимир Фурашев. «За наступні три роки сталися дуже серйозні зміни в ситуації: і в психологічному, і в адміністративному, і в організаційному аспектах, — каже Фурашев. — Ми нарешті перестали «ділитися» на «державу» і «не державу», а зрозуміли, що ми — складові частини одного суспільства і всі зацікавлені в одному й тому ж; пішов нарешті діалог, тільки не діалог «чиновник — чиновник» або «бізнесмен — бізнесмен», а саме діалог між державою та бізнесом». Фурашев зазаначив, що жорсткого тверження на кшталт: «цією діяльністю зможе займатися тільки цей або той Інтернет-сервіс провайдер», — тепер не буде, але будуть виписані певні вимоги, задовольняючи які, і комерційні провайдери зможуть забезпечувати вихід до зарубіжних мереж». Він також зазначив, що це буде не скасування, а «скоріше, приведення його у відповідність із сьогоднішніми реаліями». Фурашев також стверджує, що в адміністрації Президента «це питання сприйняте з розумінням».