«Робота зі стародруками — це медитація»
У Києві відкрили виставку українських старовинних книжок XVI — XVIII століть із приватної збірки. Науковці сподіваються, що оприлюднення зібрань стане доброю традицією для колекціонерів
У Музеї книги і друкарства України триває виставка українських стародруків XVI — XVIII століть із унікальної приватної колекції відомого бізнесмена, колекціонера й мецената Віталія Гайдука. Зібрання нараховує понад 500 стародруків. «Більшість книжок існують в одному, максимум у трьох примірниках у наукових зібраннях України. Є багато книжок, яких узагалі нема в наукових колекціях в нашій державі. І, що найважливіше, є в цьому зібранні видання, невідомі науці, — ми вперше вводимо їх у науковий обіг», — розповідає «Дню» директор музею Валентина Бочковська-Мартинович.
1574 — 1650 років в Україні діяли 25 друкарень, 1651 — 1720 рр. — лише 13. У колекції Віталія Гайдука зібрано видання 21 найвідомішої тогочасної української друкарні Львова, Острога, Дермані, Києва, Унева, Новгорода-Сіверського, Чернігова, Почаєва, Бердичева. Ця колекція практично репрезентує всю історію українського друкарства — від його початків і до кінця XVIII століття. Зокрема, є тут і львівський «Апостол» 1574 року, що побачив світ у друкарні Івана Федорова. У зібранні Віталія Гайдука представлено низку унікальних федорівських друків, серед яких — «Острозька Біблія» 1581 року. «У цьому зібранні були два примірники «Острозькою Біблії», один із яких свого часу колекціонер подарував Національному університету «Острозька академія», — розповідає Валентина Бочковська-Мартинович.
За словами науковців, «сьогодні далеко не кожен колекціонер, а тим більше з відомих людей, має бажання оприлюднювати свою колекцію». «Я вважаю, що це важливий крок — оприлюднення колекції й залучення до цього людей, які можуть фахово підійти до питання», — пояснює директор Музею книги і друкарства України.
Важливо, що, крім оприлюднення колекції, її атрибуції науковими співробітниками та виставки, Віталій Гайдук профінансував видання науково-популярної книжки подарункового формату «Зібрання українських стародруків XVI — XVIII стст.». Більшу частину накладу подарують науковим установам України, університетам і посольствам тих країн, де є активна й потужна українська діаспора.
Над книжкою кілька років працювали директор Музею книги і друкарства Валентина Бочковська-Мартинович і заступник директора з наукової роботи Людмила Хауха, яким допомагали провідні українські науковці, котрі вивчають і досліджують стародруки. «Працювати зі стародруками — це своєрідна медитація. Ми пропускаємо це крізь себе. Читаючи ці тексти, замислюємося над сенсом свого буття», — розповідає пані Валентина.
«Ми не знаємо, які українські стародруки є в Україні. Не те що в приватних колекціях, а навіть у державних фондах. Немає єдиного реєстру книжкових пам’яток України», — пояснює завідувач відділу стародруків і рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Галина КОВАЛЬЧУК.
За словами науковця, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського також шукатиме можливості видати якісні каталоги, присвячені стародрукам, який у її фондах — понад чотири тисячі примірників. «Цього року наші співробітники мають завершити довгорічну роботу зі створення каталогу видань Івана Федорова й Петра Мстиславця, почаївських стародруків, видань Бердичевської друкарні. Але, звичайно, ми не зможемо, на жаль, видати каталоги в хорошому оформленні», — підсумовує науковець.
Виставка триватиме в Музеї книги і друкарства України до 15 жовтня. Адреса: вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21, на території Києво-Печерської лаври.
