Романтика й трохи хуліганства

Під час тижня моди, який відбувся у березні, колекцію Пустовіт визнали найбільш європейською. Колекція лінії NB Poustovit виглядала вельми суворою і стриманою, такою, що тяжіє до мінімалізму. За основу дизайнер взяла білий і чорний кольори, але в останній момент пошила дві червоні сукні. «Для рівноваги», — пояснила вона. Проте це не дивно — адже Пустовіт захоплюється медитацією, тому все має бути органічним: поєднання колірної гами, зачісок і макіяжу. І, до речі, музичний супровід. Під час показу на подіумі працювали музиканти-суфії, які спеціалізуються на кавалі — піснях для колективних медитацій.

Мінімалізм аніскільки не вплинув на пишноту спідниць і суконь зі складками. Асиметричні драпіровки, вирізи каре, ручна вишивка — все це виглядало жіночно й незвичайно. Комбінувати це Лілія Пустовіт запропонувала з величезними стразами Svarovski, які привезла з Австрії. Із них дизайнер робила буси на грубих нитках, кріпила до пов’язок на голову, а також просто клала в «авоськи», з якими моделі весело крокували подіумом. Лілія вважає, що великі прикраси в сезоні весна-літо 2007 будуть дуже популярними.

Друга колекція — Poustovit Weekend — вийшла більш романтичною й ніжною. Цікаво, що на її створення дизайнера надихнув Френсіс-Скотт Фітцджеральд і захід сонця. Звідси й злегка розмиті фіолетові квітки на чорних сукнях із асиметричною пеленою. Відкриті спини і гостре декольте, а верхня частина сукні напускалася на масивні паски із заліза, і тим самим акцент робився не на талію, а на груди чи стегна. А ще в колекції було багато легких суконь, забарвлення яких було схожим на поєднання всіх кольорів веселки, що плавно переходять один у іншій. Ніжно, жіночно і легко — так бачить weekend Лілія Пустовіт.

ЕЛЕГАНТНА ХУЛІГАНКА

У цьому сезоні Ірина Каравай також зробила дві колекції, чи, мабуть, навіть три. Оскільки в одному дефіле дизайнер представила відразу дві колекції. Одну для простих смертних, а іншу — пошиту особисто для восьми VIP-персон. У ролі моделей виступили Олег Панюта, Юрій Горбунов, Олексій Дівеєв-Церковний і Остап Ступка. Серед жінок на подіум вийшли Маша Єфросиніна, Маргарита Січкар, Ганна Безулик та Ольга Сумська.

А ось наступного дня Ірина Каравай показала скоріше жінку- хуліганку. Колекція Karavay... for peace була більш спортивною і орієнтованою на молодь. Під час показу моделі раз у раз витягували з-за лаштунків важкі сноуборди, самокати, м’ячі й тенісні ракетки.

В основу колекції лягли трикотажні сукні, куртки з плащової тканини, муслінові подвійні сукні-балони, майки та сорочки, а ще вузькі штани з низькою посадкою та спідниці-ліхтарики. Всі речі щедро прикрашені кишенями з клапанами, погонами, хлястиками і орнаментами зі стразів. Колірна гама — бежевий, оливковий і сірі тони. За словами дизайнера, в колекції Karavay... for peace вона створила свій улюблений одяг, який цілком придатний для щоденного носіння.

ІНДІЯ І ВІНТАЖ

Незвичайні колекції вийшли в Роксолани Богуцької та Ганни Бабенко. Остання за натхненням звернулася до індійської культури, і це стало ясно ще до початку показу — в повітрі запахло східними ароматами. Дизайнер використала для колекції індійський шовк. «Ми з ним працювали по-різному: створювали фактури, настрочували різні смужки». Так і вийшло індійське сарі, стилізоване під сучасний одяг. А під гофровані спідниці моделі одягали панчохи-лосини з трикотажу. Вони вийшли дуже схожими на брючки, які індіанки носять під сарі.

Блузи дизайнер представила з ґудзиками на спині, і вишивкою попереду. До речі, одяг розшивали вручну та використали гірський кришталь, намистини, бісер і стеклярус. А над об’ємною вишивкою для фінальної спідниці взагалі працювали понад місяць.

Ганна Бабенко вважає, що всі речі, представлені в колекції, чудово поєднуватимуться з сучасним одягом. «Багато які блузки можна комбінувати з джинсами. Просто все важливо підібрати за кольором і з’єднати з аксесуарами», — розмірковує дизайнер.

А ось львів’янка Роксолана Богуцька вважає, що про мінімалізм говорити наразі рано. «Мабуть жінки нашої країни особливо не в захопленні від цієї тенденції. Все ж таки вони люблять наряджатися», — каже Богуцька й прогнозує розквіт помпезності, розкоші та жіночності. У цьому ключі дизайнер представила вінтажну колекцію, повернувши глядачів до міста Львова дев’ятнадцятого сторіччя. Богуцьку сильно здивувало, що вже в ті часи львів’янки їздили до Парижа і дуже педантично стежили за модою. І саме тоді був надзвичайно популярний важкий пальтовий шовк «Марокей». Із нього Богуцька пошила довгі пальта з чіткою лінією талії та плечей. А коміри дизайнер прикрасила хутром натурального кольору з лисиці та чорнобурки.

Цікаво виглядали блузи з українським орнаментом. «Це абсолютно автентичні речі. Я гадаю, їм років так зі сто», — сказала дизайнер. А ось данина львів’янкам за натхнення — їх портретами, знайденими в архівах, прикрасили сумочки та ридикюлі. До речі, останні дизайнер придбала в антикварних крамницях.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА МОДА

Варто зазначити, що досить молодий дизайнер Андре Тан росте, в професійному розумінні, просто на очах. Залишивши позаду конструктивний унісекс, із якого він починав свою кар’єру, дизайнер почав розробляти власний напрямок — Smart Couture. Перша колекція називалася «Балет» (на подіумі танцювали «Лебедине озеро»). Численній публіці, у якої часом були запрошення з однаковими місцями, ніде було розміститися, і вона тіснилася прямо біля входу.

Колекцію присвятили «розумним, інтелектуальним дівчатам, які, незважаючи на свій вік, уже знайшли своє місце в суспільстві». І саме такою Тан представляє модель Владу Литовченко. «Я просто роблю речі, які житимуть не один сезон. Зрозуміла річ, для «модної» індустрії це не вигідно. Але я хочу, щоб мій одяг грів людям душі, і їм хотілося одягати це пальто ще і ще». Проте вічним одягом колекцію Тана назвати важко. Хоча б тому, що плащі в формі вісімки та блузи зі стоячими комірами та розкльошеними рукавами були білосніжного кольору. А на шиях моделей красувалися прикраси з перлин. «Одяг повинен лестити жіночому тілу, виділяти його красу та приховувати вади», — вважає Тан.

Для колекції дизайнер переважно використав італійські шовк, льон і тонку вовну. «Ви знаєте, я б дуже хотів підтримувати національного виробника, але, на жаль, він поки що не виробляє тканин потрібної якості», — говорить Андре Тан.