«Ромео і Джульєтта» кохалися в Меджибожі

Це щось схоже на сенсацію. На глибині 70 сантиметрів від рівня сучасної поверхні археологи знайшли подвійне поховання — кістяки чоловіка та жінки. «Вони лежали поруч: кістки його рук на кістках її стегна, кістки її руки — на кістках його руки, черепи — впритул один до одного, сказати б, очі в очі. Начебто так, кохаючись, і відправилися на небеса, залишивши тут, у рідній землі, свої тлінні тіла», — розповідає для «Дня» Сергій Стопєнчук, старший науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії і культури Хмельницького облуправління культури. Він — один із натхненників і учасників цієї археологічної експедиції. А очолює її Юрій Толкачов із Київського центру охорони пам’яток.

Наш співбесідник продовжує: «Ромео і Джульєтта» — так ми назвали цих закоханих. Факт, що вони пішли із життя десь не раніше дванадцятого століття. Сподіваємося, що науковці Київського інституту археології з’ясують усі їхні антропологічні дані. А поки що — багато питань, мало відповідей...».

«Одна із поки що нерозгаданих загадок на подвір’ї фортеці — ще давніша 56-метрова кам’яна стіна. Її «вік» і цікавить нашу експедицію. Перший розкоп було зроблено 8 червня 2000 року там, де стіна плавно повертає до костьолу, що на подвір’ї фортеці. Тут-таки, крім «Ромео і Джульєтти», знайдено й інші цікаві матеріали давньоруського, литовського періодів нашої історії, що, нагадаю, належать до 12—14 століть», — пояснює Сергій Стопєнчук.

Це — не єдине подвійне поховання, знайдене експедицією Юрія Толкачова. Поруч ще одна розкопана могила. «Воїни» — так назвали археологи друге поховання. Два кістяки. Можна відтворити: пішли із життя повернутими в один бік головами, руки зігнуті так, наче крокували у строю... Біля щелепи одного з них знайдено пряслицю (деталь веретена), на якій викарбувано якісь таємничі знаки. Один із цих знаків нагадує тризуб. «Саме тризуб — в основі всіх князівських гербів Рюриковичів», — нагадує С.Стопєнчук. У грудях іншого воїна — стріла...

Під стіною фортеці, про яку говориться у Давньоруському літописі 1146 року, на нас чекають нові сенсації відкриття. «Можливо, буде й новий погляд на історію нашого краю у давньоруський період», — заявляє старший науковий співробітник Сергій Стопєнчук.