Російським політикам заборонили цілуватися на людях

Московським політикам звеліли припинити цілуватися при зустрічі, а обходитися простим рукостисканням, бо традиційне привітання з поцілунками займає надто багато часу. Втім, самих високопосадових московських чиновників чоловічої статі дратувало, коли місцеві ЗМІ використовували фотографії, що відображали «політичні поцілунки».

Тепер їм пропонується обмежитися лише потиском рук на тій підставі, що «церемонія поцілунків» займає надто багато часу. Якщо підсумувати весь час, витрачений політиками на поцілунки за рік, то вийде, що його вистачило б на кілька додаткових зустрічей.

Згідно з російською традицією, чоловіки повинні тричі поцілувати один одного в щоку. У минулому поцілунок від царя був найбільшим проявом прихильності монарха.

Ініціатива в Москві примусила владу в інших містах замислитися про заборону цієї практики. За словами Олексія Клешка, красноярського депутата, «поцілунків поміж представниками однієї статі потрібно уникати. Достатньо й потиску рук. Звичайно, якщо ми говоримо про давню дружбу або про батька та сина, це інша справа. Але це максимум того, що можна дозволити».

Ще один парламентарій, Володимир Горлов, говорить, що на роботі він цілує лише ручки дамам. «Бувають неформальні стосунки, а бувають зустрічі, визначувані протоколом, — сказав він. — Мені не подобається, коли на офіційному заході один чоловік цілує іншого. Існує якийсь кодекс пристойності».

«Московський комсомолець» повідомляє, що нова заборона поширюватиметься на засідання та офіційні зустрічі уряду Москви.

Леонід Брежнєв, генеральний секретар Комуністичної партії у 1964—1982 роках, був відомий тим, що цілував колег-чоловіків «взасос». Фотографію, на якій відображено його поцілунок з Еріхом Хонеккером, лідером Східної Німеччини, в рамках кампанії протесту було розміщено на Берлінській стіні з підписом: «О Боже, допоможи мені пережити цю смертельну любов».

У 1979 році президента Джіммі Картера виставили на посміховище американські ЗМІ після того, як і йому дістався поцілунок від Брежнєва під час підписання договору про озброєння у Відні.

Сьогодні ходить анекдот про Брежнєва, який дивиться услід літаку, що відлітає з іноземним лідером на борту, і вигукує: «Нікчемний політик, зате як цілується!»

Борис Єльцин, перший пострадянський президент Росії, як правило, стримувався від прояву почуттів на публіці, однак Олександр Волошин, колишній голова канцелярії Володимира Путіна, мав схильність цілувати чоловіків, включаючи солдат, на офіційних зустрічах.

Сам Путін сповідує консервативніший підхід. Часто, коли іноземні лідери обнімають його чи поплескують по спині, як, наприклад, президент США Джордж Буш, складається враження, що він почуває себе не у своїй тарілці.