Що «розповіла» ділянка в центрі міста

У Національному університеті «Острозька академія» днями відбулося представлення результатів археологічних розкопок, які здійснювалися студентами-істориками під керівництвом завідувача відділу реставрації Рівненського обласного краєзнавчого музею Олексія ВОЙТЮКА.

Археологічна практика тривала у серпні-листопаді 2017 року. За цей період експедиція провела археологічні дослідження в центральній історичній частині міста Острога — на розі проспекту Незалежності та вулиці Татарській, зокрема на ділянці будівництва нового навчального корпусу Острозької академії.

Як розповідає Олексій Войтюк, перші дослідження тут розпочинаються в 1988 р. Уже тоді співробітники Острозького історико-культурного заповідника виявили й частково дослідили об’єкти слов’яно-руського часу VІІІ—ХІ стст. і литовсько-польської доби ХV—ХVІІІ стст. Це засвідчило про наявність найдавнішого слов’янського поселення в центральній частині Острога.

«Під час наших досліджень ми встановили, що культурний шар ділянки розкопок досить потужний, адже це центральна частина міста. У процесі розкриття котловану зафіксовано і досліджено 6 різночасових об’єктів. Ми встановили, що активне використання цієї території для проживання розпочинається близько Х ст. Ділянка займає колишній північний схил одного з мисів лівого берега першої надзаплавної тераси річки Вілія, на якому були розташовані житлові й господарські споруди», — розповів Олексій Войтюк.

Про активне використання території для потреб середньовічного Острога в період ХІІ — ХІІІ стст. свідчить значна кількість знайдених фрагментів посуду з округлою та трикутною внутрішньою закраїною. Це досить якісно виготовлений посуд із тонкими стінками, адже черепок на зламі тришаровий, а в керамічному тісті зафіксовані незначні домішки дрібного піску. Посуд декорований багаторядною рельєфною лінією, іноді вкритий ангобом. Знайдено дві посудини, що можна віднести до імпортованих із Туреччини — це червоно-глиняна кераміка, зовні вкрита білою фарбою з нанесенням неоднакових зиґзаґів та вічок червоного, зеленого й синього кольорів. Також під час археологічних розкопок виявили плашечки для ароматичних олій, дитячі керамічні іграшки, обручки, елементи зброї, скарбничку та навіть срібну монету 1620 року. Ці артефакти свідчать про високі матеріальні статки тогочасних острожан.

Найцікавішою археологічною знахідкою стала колекція керамічних люльок (XVII—XVIII ст.), яких нарахували 130. За словами Олексія Войтюка, особливістю знайдених люльок є те, що всі вони пошкоджені й у використанні не були. Можливо, в цьому місці розташовувалася майстерня і торгове місце для їх збуту. У той час тютюнокуріння було заборонено, тому люльки могли використовуватися для куріння запашних трав.

Із результатами археологічних розкопок можна ознайомитися на виставці, що триває в мистецькій галереї Національного університету «Острозька академія». Згодом усі знахідки передадуть у Острозький історико-культурний заповідник.