Що спільного в риб і людей?

Як тріумф, так і розчарування змінюють подальшу поведінку риб. Навіть риби вчаться у «школі життя».

Якщо ви думаєте, що у риб немає особистості, цю здогадку можна зрозуміти. Однак, за даними британських біологів, у різних форелей не просто різний характер — він до того ж змінюється в залежності від пережитих рибою злетів і падінь, інформує inopressa.ru. Проведені лабораторні дослідження виявили, перемога чи поразка в бою, і навіть, ознака того як інша риба реагує на небезпеку та долає труднощі, зустрівшись із новим незнайомим предметом, — усе це впливає на подальшу поведінку райдужної форелі (Oncorhynchus mykiss). Група дослідників Ліверпульського університету на чолі з Лінн Снеддон виокремила різні «типи особистості» цих рибок, спостерігаючи, наскільки сміливо чи боязко поводяться окремі представники виду. Як і люди, деякі риби відчувають себе вельми упевнено перед обличчям усього нового та ворожого, в той час як інші — обережні та полохливі. Снеддон і її група обрали найбільш сміливих і дуже полохливих осіб і перевірили, чи змінюватимуть вони свою поведінку в залежності від того, які випробування приготує для них життя. Під час експерименту проводилися бої між рибками, а потім вчені спостерігали, як учасники та свідки сутички реагують на перемогу чи поразку.

НЕПРАВИЛЬНА ПОВЕДІНКА

Ідею щодо наявності у тварин особистості — дослідники називають «поведінковим синдромом», вона існує вже довгий час. Подібна ідея пояснює, чому поведінка деяких тварин не завжди ідеально відповідає обставинам. Наприклад, агресивний від природи самець може добре проявляти себе в бійці із суперниками, але мати проблеми під час пошуку партнерки, оскільки його незграбні спроби спокушання відлякують самиць.

Нове дослідження примушує припускати, що ці риси не встановлені раз і назавжди, та що «особистість» тварини може поступово змінюватися. «Зазвичай вважалося, що тварини в цьому сенсі не змінюються, — розповідає Снеддон. — Але насправді ніхто не займався вивченням даного питання».

Разом із своїми колегами, вона спеціально випускала риб, пропонуючи їм протистояти надзвичайно великим або значно меншим за розмірами суперникам, щоб точно знати, що вони явно виграють або програють сутичку. Хоробрі риби, які перемагали суперника, виявляли ще більшу сміливість, коли після того їм було запропоновано незнайому їжу. Навпаки, програш примушував поводитися в новій ситуації набагато обережніше. Снеддон підозрює, що лячність і хоробрість пов’язані із фізіологічними показниками, такими, як рівень гормонів стресу. Поразка в бійці може підвищити рівень хімічних речовин, які відповідають за стрес, наприклад кортизона, який здатний зробити рибу набагато обережнішою в майбутньому.

ДИВИСЯ ТА НАВЧАЙСЯ

Крім того, вчені виявили, що риби навчаються, спостерігаючи одна за одною. Коли смілива риба бачила, як її боязливий родич вивчає незрозумілий предмет, вона сама дедалі більше нервувала, коли бачила щось незнайоме. Результати дослідження представлені в журналі Proceedings of the Royal Society.

Як і очікувалось, найбільш полохливі риби, перемігши в бою суперника, також ставали впевнішими. Але що дивно, риби які виявилися лякливими, які програли сутичку, також ставали сміливішими, під час дослідження нової їжі. Снеддон розповідає, що очевидне те, що вона називає «ефектом відчаю». Полохливій рибі, яка розуміє свою неспроможність у бійці, доводиться ганятися за їжею, якщо вона хоче отримати хоч щось, припускає вона. «Можна з упевненістю вважати, що риби думають про перемогу та поразку», — припускає Снеддон.

Стосовно людей, результати дослідження лише підтверджують той факт, що життєвий досвід здатний трансформувати особистість. Самовпевненість властива людям, які досягли успіху в житті, змусила багатьох рок-зірок почути фразу: «Ти став іншим, приятелю».

Всупереч цьому, стреси можуть спричиняти справжній крах світогляду людини. «Втрата близької людини може спричинити серйозну депресію, навіть якщо раніше ви ніколи не страждали на неї, — пояснює Снеддон.