Школярка представить Україну
у Лісабоні на міжнародному конкурсі на звання «Топ-модель світу»![](/sites/default/files/main/openpublish_article/19981028/4206-17.jpg)
У залі київської консерваторії вісімнадцять красунь, які пройшли регіональні відбіркові тури, виборювали право називатися «Топ-модель — Україна». Перевага надавалася чотирнадцятирічним. Для людей, далеких від світу високої моди, поясню: довжина ніг, колір волосся і блиск очей у топ-моделі повинні відповідати канонам краси і при цьому бути нестандартними. Дівчат зростом нижче 1,74 м на сцені не було. Відповідно, відверто бідних чоловіків у залі теж. Такі сьогоднішні тенденції в «модельному» світі.
Світло, звук і динаміка конкурсу були такими, що мало хто з глядачів устиг насититься красою, яка променiла зі сцени. Дівчата виходили на сцену то в літніх тенісках і шортах, то в трикотажних вбраннях, то в купальниках, то у весільних сукнях. Краса була такою, що вона не вдавлювала в крісла, а навпаки, кликала за собою, немов безповоротна юність. Юність учасниць, до речі, також ятрила душу.
Як виявилося, перш нiж потрапити на конкурс, усі учасниці пройшли спецпідготовку. Їх учили ходити, посміхатися у фотокамери, правильно їсти й пити. Їх познайомили з системою лікувального голодування за Полем Бреггом, привчили до роздільного харчування, до салатиків, фруктів і соків. Перед конкурсом їх годували гречаною кашкою з овочевим салатиком зі свіжої капусти, помідорів, зелені й цибулі. Після конкурсу, вже на фуршеті в нічному клубі «Динамо люкс», навіть переможниці не дозволили випити шампанського за успіх.
Серед гостей конкурсу були помічені українські модельєри Володимир Сарафанов і Михайло Воронін. Ще один гість конкурсу, він же — член журі, він же — прекрасний український тенор, який проживає в Москві, Михайло Котляров розтривожив зал своїм чудовим голосом, а під завісу все повторював, що найкрасивіші дівчата живуть «у незалежній» і все рвався поцілувати всіх у щічки. Що красиво виглядало зі сторони.
У загальній складності церемонія відбору в залі консерваторії і фуршет у нічному клубі розтягнулися до півночі. Моделі вже увійшли у смак, їм подобалося що ними захоплюються оточуючі, але рівно за п’ять хвилин опівночі їх усіх, немов попелюшок, посадили в спонсорський автобус і вивезли з шумного балу. Кажуть, режим у модельному бізнесі — найголовніше...
№206 28.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»