«Сольник» Джамали у Києві: жодного вільного місця, море квітів і дітей
Маленька дівчинка у вишиванці та віночку наспівує пісню Smile біля входу до палацу «Україна», а потім повертається до мами і з непідробним жахом в голосі каже «А що, якщо Джамала захворіє? Мені сьогодні наснилось, що вона... зникла».
Черги до входу починаються ще за годину до початку і тривають після нього. Переважно — молодь і діти. Багато вагітних. Люди здебільшого у вишиванках і з квітами.
Рівно через тиждень і один день після перемоги у Стокгольмі Джамала виступає для киян. Перед столицею Сусанна співала для Львова та Тернополя.
Спочатку Джамала в рамках свого концертного туру Україною «Шлях додому» планувала дати один сольний концерт у Києві — 24 травня. Та оскільки квитки на нього розлетілися вмить, а бажаючих потрапити на концерт співачки було ще багато, організатори вирішили влаштувати додатковий концерт 23 травня.
Джамала виконала кілька пісень з останнього альбому «Подих» та багато інших композицій з альбомів «All of Nothing» і «For Every Heart».
Неймовірно чуттєво співачка виконала композицію на вірші великої української поетеси «Мабуть, ще людство дуже молоде...». «Я написала пісню. І коли звернулась до Ліни Костенко за дозволом, отримала відповідь «Матиму за честь!», — розповіла Джамала. До речі, вона зізналась, що однією з перших з перемогою на Євробаченні її привітала Ліна Василівна Костенко.
Останньою піснею перед виходом на біс була композиція «1944». Зал піднявся і слухав її стоячи, та вибухнув оплесками у момент появи на екрані дерева.
М’який голос, етно-джаз, різнопланове виконання. Це не просто драйв, це — терапія душі. Турне Джамали по Україні нині — це мотиваційне коло, яким вона скріплює українські серця.
І як нещодавно в товариській бесіді сказала одна юна українка: «Мені соромно, але до цього Євробачення я майже нічого не знала про переселення кримчаків в 1944 році». Ні, це не історична безграмотність чи апатія до знань. Ми занадто переконані в тому, що очевидне є доступним. Насправді саме очевидне ворог ховає від очей загалу. І в цьому йому допомагають «нешкідливі» попсові вітчизняні виконавці, які здійснюють вояжі до країни-агресора з турами «заради любові й примирення» під час війни.
Нам давно треба відмовлятися від «російського шансону» та інших «кусочіков калбаскі». Хоча, на жаль, в тому ж Львові цей «блатняк» звучить майже в кожному таксі. Хіба нічим його замінити? Чому тоді ми дивуємось під час війни реваншем тих, хто цю війну привів нам в хату?
Голоси на виборах починаються з мізків, а виховання мозку починається з навіювань смаків і ототожнювання себе, з національної самоідентифікації. Нічого кращого за пісню ще не передавала пам’ять поколінь.
Джамала вселила в нас відчуття Перемоги, про що в день тріумфу України на Євробаченні написала газета «День». Відчуття, яке так необхідне нам. Ну а кримська татарка, перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джеппар чітко написала про значення цієї перемоги для її народу — якщо в Європі спитають, хто такі кримчаки, то можна чітко говорити — це Джамала. Асоціативний ряд очевидний. А щодо грошей на Євробачення... В країні, де в реальності існують черги за новими марками мерседесів, гроші є. Тільки бідних багато. А ще більше бідних духом. Саме тому дух треба і підкріплювати, і... лікувати.
