Спека в Європі й зливи в Азії

Організація Об’єднаних Націй опублікувала доповідь, відповідно до якої до 40% населення відчують на собі наслідки зміни клімату — танення снігів, льодовиків, вічної мерзлоти. При цьому потепління відбувається значно швидше, ніж передбачалося раніше. За твердженням авторів доповіді, танення льодовиків може викликати затоплення берегових районів і островів, повені й обвали в гірських районах. Танення снігу призводить до того, що грунт і океан поглинають більше тепла, що тільки прискорює процес потепління.

В Антарктиці й Гренландії зберігається 98 — 99% прісноводного льоду планети. Якщо крижане покривало Гренландії повністю розтане, то рівень світового океану може піднятися на сім метрів. Але навіть у випадку, якщо крижана шапка Гренландії розтане на 20%, а Антарктики на 5%, рівень світового океану підніметься на чотири-п’ять метрів. Це все може статися зовсім скоро в масштабах всесвіту — у найближчі сторіччя. Вже зараз рівень світового океану піднявся на 20 см за період між 1870 і 2001 роком, і продовжує підійматися щорічно на три міліметра. Підвищення рівня океану на один метр призведе до того, що 145 млн. людей опиняться в районі повеней.

Супутникові дані показують, що з кінця 1960-х років сніговий покрив у Північній півкулі зменшується кожного десятиріччя на 1,3%. У доповіді також вказується, що зменшення снігового покрову й опадів буде не скрізь рівномірним. У середніх широтах Європи кількість снігу скоротиться на 60 — 80%, а в Сибіру й Арктиці снігу, навпаки, може стати більше.

Відступ льодовиків внаслідок зміни клімату вже почався. У звіті ООН зазначається про те, що підвищення літньої температури на три градуси Цельсія може призвести до того, що Альпи втратять 80% свого льодовикового покриву. Жителі Азії повністю залежать від літніх талих вод гірських льодовиків Гімалаїв, Гіндукушу, Паміру й Тянь-Шаню. У цих гірських регіонах льодовики можуть поменшати в розмірах (на 40% — 80%) до 2100 року, а деякі гірські хребти взагалі можуть залишитися без льодовиків. У зоні ризику перебувають найбільші ріки, такі як Сирдар’я, Амудар’я, Ганг, Брахмапутра, Янцзи й Хуанхе. Понад 1,3 млрд. осіб можуть зіткнутися з дефіцитом води. Африканські льодовики вже втратили близько 80% своєї площі.

Якщо доповідь ООН — це тільки прогноз вчених, то безліч природних катаклізмів, які жителі всього світу спостерігають сьогодні, — це вже реальність, пишуть РІА «Новости». Аномальна спека в Європі й Австралії, зливи й повені в Азії — все це не могло не примусити замислитися про те, що зміна клімату призводить до небезпечних для людини наслідків.

Так, керівник стратегічної програми ООН зі зниження ризиків природних катастроф Салвано Брічено вважає, що глобальне зміни клімату посилює характер природних катастроф, що відчуває вже нинішнє покоління землян. На думку Брічено, зливи в Пакистані та Індії, що вже забрали життя близько 200 осіб, повінь у Великій Британії, згубна спека в Греції, Італії, Румунії є результатом промислових викидів в атмосферу. «Ми не намагаємося залякувати людей, але ми повинні попередити уряди про те, що невідкладна проблема збільшення ризиків природних катастроф повинна стати пріоритетною в політичній повістці будь-якої держави», — заявив Брічено. Вчений упевнений, що жодна країна не застрахована від непередбаченого катаклізму, пов’язаного зі зміною клімату, і назріла необхідність у створенні комплексних програм для всіх країн на випадок природних лих.

У той же час, у цій ситуації частина фахівців зуміла зберегти спокій. Наприклад, директор Інституту глобального клімату та екології Юрій Ізраель вважає, що сьогоднішня незвичайна погода — це лише результат кліматичної мінливості. Він упевнений, що окремі екстремальні явища можуть бути пов’язані з потеплінням, а можуть відбуватися якраз від мінливості клімату. А урагани в Мексиканській затоці, наприклад, якщо й пов’язані з природними змінами, то лише частково. У цьому регіоні завжди були дуже могутні урагани. Спокійний Юрій Ізраель і щодо айсбергів, які відриваються від Антарктиди й потрапляють в Атлантичний океан. Він вважає, що це звичайне явище. Звичайно, воно відбувається внаслідок певних дій людини, але глобальні катастрофи це навряд чи викличе. У результаті вчений робить дуже оптимістичні висновки: «Всілякі жахи й так далі — це, звичайно, просто перебільшення. Ніяких катастроф ми не чекаємо».